← Повернутися

Проєкт Закону про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо зарахування плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю до спеціального фонду державного бюджету

15400 · 10.07.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: +15

Проєкт змінює порядок зарахування плати за оформлення документів експортного контролю до спецфонду і спрямовує кошти Міністерству оборони (50/50). Коротко про вигоди, ризики та що робити бізнесу і місцевим бюджетам.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +15
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Коротко і по суті: держава хоче забирати всю плату за оформлення документів у сфері державного експортного контролю в окремий спеціальний фонд і направляти її на потреби оборони — з 1 серпня 2026 року до 31 грудня року, в якому буде скасовано чи припинено воєнний стан. Переважна частина грошей піде Міністерству оборони: 50% — на закупівлю/ремонт/модернізацію озброєння і техніки, 50% — на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям.

Що саме змінюється і навіщо: нині подібні адміністративні збори можуть частково зараховуватися до різних бюджетних рівнів; пропонують зробити виняток — зараховувати «в повному обсязі» до спецфонду держбюджету й спрямовувати на оборону. Мотив — отримати додаткове цільове фінансування для ЗСУ без підвищення податків, скориставшись очікуваним ростом заявок на дозволи після оновлення порядку міжнародних передач (постанова КМУ від 01.07.2026). Ідея проста: доходи, пов’язані з експортом оборонної продукції, мають повернутися у сектор безпеки.

  • Вигоди: додаткове джерело фінансування для оборони без прямих податкових навантажень; чіткий цільовий напрямок витрат (закупки/ремонт і грошове забезпечення); підвищення суспільної прийнятності контрольованого експорту, якщо буде прозора звітність.
  • Втрати/негативи для громадян: потенційне скорочення ресурсів місцевих бюджетів (якщо частина зборів раніше йшла місцевим), що може вплинути на місцеві послуги; непряма соціальна напруга, якщо на місцях не компенсують втрати.
  • Наслідки для МСП: для тих, хто планує експортувати товари військового призначення або подвійного використання, — шанс на нові ринки; але збільшення адміністративної уваги, можливі черги і ризики затримок при погодженнях; якщо частота дозволів зросте, то реальні витрати бізнесу на процедури та супровід можуть зрости.
  • Наслідки для великого бізнесу: вигода від відкриття експорту; очікувані додаткові витрати у вигляді адміністративних зборів (хоча тарифи не підвищуються), але з перспективою повернення частини «суспільного ефекту» у вигляді стабільнішої оборонної інфраструктури.
  • Ризики корупції та зловживань: централізація надходжень до спецфонду і передача грошей прямо в МО створює ризик непрозорого розподілу, тиску на регуляторів для пришвидшення дозволів, непрозорих контрактів на закупівлі та можливого використання коштів не за цільовим призначенням без належного аудиту.
  • Прямі й непрямі витрати: прямі — адміністративні витрати на адміністрування та переведення коштів у спецфонд; непрямі — втрата доходів місцевих бюджетів, потреба у компенсаціях, ризик зростання витрат бізнесу на супровід експорту й на захист від корупційних практик.
  • Кого це торкнеться: виробники і експортери товарів військового призначення та подвійного використання, держоргани, місцеві бюджети, оборонні підрядники. Загалом — сектор оборонно-промислового комплексу та повʼязані ланцюжки постачання.
  • Коли і як запрацює практично: закон пропонується застосовувати з 1 серпня 2026 року; механізм розподілу й порядок зарахування визначить Кабмін. У реальності кошти почнуть надходити та розподілятися після підписання закону, встановлення процедури й налагодження обліку — це може зайняти тижні-місяці. До того ж сума буде прямо залежати від фактичного обсягу дозволів і експорту.

Висновок: загалом ініціатива має позитивний мотив — спрямувати ресурси, пов’язані з оборонним експортом, на потреби армії. Але реалізація містить суттєві ризики: втрата доходів місцевих бюджетів без передбачених компенсацій, ймовірність непрозорого розподілу коштів і корупційних ризиків. Тому закон сам по собі — корисний інструмент при умові чітких правил, прозорого механізму розподілу і контролю за витрачанням.

Що робити вже зараз: підприємцям — підготуватися до збільшення адміністративної роботи: привести документообіг у відповідність, закласти в бюджети можливі додаткові витрати на супровід дозволів, об’єднуватися в асоціації для лобіювання прозорих процедур і гнучких термінів обробки. Місцевим радам — оцінити потенційні втрати доходів і планувати заходи компенсації або звертатися до центральної влади за механізмами заміщення. Народним депутатам і громадськості — вимагати від Кабміну детального порядку перерахувань, публічного звітування по надходженнях і витратах, аудиту використання коштів. Міністерству оборони — забезпечити відкритий публічний звіт по коштах зі спецфонду й прозорий конкурсний порядок закупівель.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 15.07.2026Надано висновок Комітету про розгляд
  • 10.07.2026Надано для ознайомлення
  • 10.07.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 10.07.2026Передано на розгляд керівництву
  • 10.07.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот