Коротко і емоційно: держава нарешті хоче позбутися «чорних точок» на річках — старих гребель, дамб, споруд, які зупиняють течію, нищать русла і створюють екологічну проблему.
Що саме пропонують і навіщо: до статті 335 Цивільного кодексу мають дописати норму, що особливості набуття права власності на безхазяйні об'єкти нерухомості, які перешкоджають вільній течії річок і погіршують їхній гідрологічний режим і морфологію, визначатимуться окремим законом. Ідея — створити спрощений порядок ідентифікації таких об'єктів, їх взяття на облік як безхазяйних і передавання у власність держави / місцевих органів для демонтажу або відновлення русла (у зв'язці зі змінами до Водного кодексу).
Чому це роблять: виконати Водну стратегію України до 2050, плани управління річковими басейнами та швидше відновлювати природну течію (ціль — кілька кілометрів відновлення щороку). Практично — багато старих споруд нема кому утримувати, стандартна процедура встановлення власника і подальшого примусового демонтажу дуже довга і складна.
- Вигоди: прискорене розчищення русел, підвищення якості води і природного самоочищення, зниження ризику локальних підтоплень та еко-реабілітація річок; можливість для МСП у секторах демонтажу і відновлення берегів; гармонізація з євроінтеграційними зобов'язаннями.
- Ризики та втрати: ризик помилкової відчуження приватної власності через ненадійні реєстри або поспішні ідентифікації; додаткові витрати для місцевих бюджетів на демонтаж, якщо немає зовнішнього фінансування; можливі судові спори і компенсаційні вимоги проти держави; для великих гідротехнічних власників — нові обмеження і додаткові перевірки.
- Наслідки для громадян: позитив — кращий доступ до водних ресурсів і менше екологічних ризиків; негатив — власники приватних споруд повинні готувати документи, бо втрата права через бюрократичну помилку можлива.
- Наслідки для МСП: нові можливості у сфері інвентаризації, демонтажу, рекультивації; одночасно — ризик корупційних схем при розподілі підрядів, якщо процедура непрозора.
- Наслідки для великого бізнесу: прямий вплив обмежений, але оператори водокористування та енергетики можуть отримати додаткові вимоги або втратити частину інфраструктури, якщо вона вважатиметься шкідливою.
- Ризики корупції та зловживань: високі, якщо не передбачити публічний реєстр, прозорі процедури повідомлення власників, фіксовані терміни для заяв про право власності, незалежну експертизу та судовий контроль; можливе «оголошення безхазяйним» з метою заволодіння землею або активами.
- Прямі й непрямі витрати: адміністративні витрати на інвентаризацію, технічні експертизи, демонтаж; для місцевих бюджетів — реальні витрати на роботи, якщо немає зовнішнього фінансування; непрямі — судові витрати, компенсації, уповільнення інших проєктів.
- Коли й як запрацює: формально — норма набирає чинності наступного дня після опублікування, але практичний ефект буде після ухвалення і реалізації супутніх змін до Водного кодексу, створення обліку/реєстру, порядків повідомлення й оскарження — це місяці або роки на місцях.
Висновок: сама ідея потрібна і логічна — річки треба розчищати швидше. Однак запропонована правова інструментальна зміна дає лише загальну доручальну формулу («визначаються законом») і відкриває великі ризики зловживань, якщо не прописати чіткі гарантії захисту прав власників, прозорі процедури обліку та конкурсні механізми для підрядників. Отже: корисно, але умовно — «добре» лише за наявності сильних запобіжників.
Що робити вже зараз (поради): громадянам — перевірте документи на берегову смугу і гідротехнічні споруди, зберіть архіви (договори, акти), слідкуйте за місцевими інвентаризаціями і оперативно заявляйте право власності; МСП — підготуйте технічну експертизу та план робіт, оформіть доброчесні процедури участі в торгах; місцевій владі — забезпечте відкритий публічний реєстр, прозору процедуру повідомлення власників з мінімальним строком на оскарження (наприклад 6–12 місяців), незалежну гідроморфологічну експертизу і антикорупційні правила при розподілі підрядів; великим власникам — проведіть аудит своїх об’єктів на відповідність сучасним екологічним вимогам і підготуйте документи для захисту прав.
Підсумок: ініціатива корисна за духом — пришвидшення відновлення річок. Але без детальних процедур і прозорих гарантій це може стати інструментом для свавілля та фінансових зловживань. Тому підтримка законопроєкту має йти паралельно з жорсткими процедурними запобіжниками.