Коротко і відверто: держава готується платити фіксоване довічне утримання малому колу людей — «Засновникам сучасної держави» (в умовах проєкту їх планують близько 170) — і покривати бюджетом різницю між цим утриманням і звичайною солідарною пенсією.
Що саме змінюють і навіщо. Ініціатива вписує в пенсійне та спеціальний статусний закон механізм: особа зі статусом «Засновник сучасної держави — народний депутат» за своєю заявою може отримувати не звичайну пенсію, а щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% місячної заробітної плати народного депутата — члена комітету станом на дату набуття права. Це утримання ділиться на дві частини: (1) стандартна солідарна пенсія (страхова частина), (2) різниця до повних 80%, яка фінансується з державного бюджету. Перерахунок першої частини відбувається за стандартними правилами пенсійної системи; друга — індексується щороку 1 березня за коефіцієнтом, передбаченим законом про пенсійне страхування. Право на виплату виникає з моменту набуття статусу на підставі розпорядження Голови Верховної Ради. Після опублікування закон набирає чинності на наступний день; Кабмін має 3 місяці привести підзаконні акти у відповідність.
- Вигоди: для самих «Засновників» — істотне підвищення доходу в порівнянні зі звичайною пенсією; стабільна індексація бюджетної частини; юридичне закріплення механізму виплат.
- Прямі витрати: у фінансовому обґрунтуванні — близько 28,206,06 тис. грн на частину 2026 року (вважаючи початок з 01.07.2026) та приблизно 56,412,12 тис. грн щорічно надалі; планується виплатити близько 170 особам.
- Ризики для суспільства і бюджету: пряма навантаження на державний бюджет і потенційне звуження ресурсу для інших соціальних потреб; створюється прецедент виділення постійних бюджетних виплат вузькому колу осіб на підставі політичного статусу.
- Ризики корупції і зловживань: право на надання статусу виникає на підставі розпорядження Голови ВР — існує ризик політичного використання статусу, маніпуляції датою набуття права або розширення кола осіб; можливі спроби оформлення права заднім числом або інші «адміністративні» способи розширення списку бенефіціарів.
- Хто постраждає: пересічні платники податків — непрямо через скорочення бюджетних можливостей; бідніші групи населення, фінансування яких може конкурувати з цими витратами; довгостроково — фінансова стійкість фонду соціального страхування.
- Вплив на МСП та великий бізнес: безпосередньо малий та середній бізнес не зачеплено, але непрямо — через потенційне зростання податкового навантаження або скорочення державних програм і закупівель, якщо бюджет під тиском фінансуватиме ці витрати; великий бізнес — в меншій мірі, але репутаційний ризик для держави.
- Адміністративні витрати: Пенсійний фонд отримує додаткову операційну ношу — призначення, перерахунок, контроль, виплати, зберігання документів, що дає додаткові непрямі витрати.
- Час та правова реалія: норми починають діяти наступного дня після публікації; Кабмін і Пенсійний фонд матимуть 3 місяці на адаптацію нормативів; перші бюджетні витрати можуть з'явитися в тому ж році за рахунок програми КПКВК 2501250.
Висновок. Ініціатива приносить реальні вигоди вузькій групі осіб і створює постійне додаткове навантаження на держбюджет. З погляду суспільної справедливості та фіскальної відповідальності — переважно негативний сигнал: виплати довічного утримання на рівні 80% від зарплати діючого нардепа виглядають як преференція, що важко обґрунтувати перед більш широким колом нужденних отримувачів соцдопомоги.
Що робити вже зараз (практичні поради):
1) Громадянам і громадським організаціям — вимагати прозорої публікації переліку осіб і критеріїв набуття статусу, аналізу фінансових наслідків по роках; контролювати розпорядження Голови ВР щодо присвоєння статусу. 2) Для журналістів і активістів — просити публічні пояснення від Кабміну і ПФУ, моніторити витрати по КПКВК 2501250. 3) Для місцевих громад і МСП — врахувати ризик заморожування/зменшення коштів у суміжних програмах і планувати бюджетні сценарії. 4) Для депутатів і комітету ВР — наполягати на чітких критеріїх надання статусу, антикорупційних запобіжниках та прозорому механізмі перегляду числа бенефіціарів.
Підсумок: законотворча ініціатива має соціально-політичний характер: дає значну привілейовану підтримку невеликій групі за рахунок платників податків. Без додаткових обмежень і прозорості вона створює фіскальні та репутаційні ризики.