Що змінює законопроєкт №15361: Проєкт Постанови про визнання такими, що втратили чинність, окремих постанов Верховної Ради України та Президії Верховної Ради України

№ 15361 · зареєстровано 28.06.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Коротко й по суті: Верховна Рада пропонує визнати низку постанов 1991–1996 років такими, що втратили чинність. Пояснюємо, кому це вигідно, які ризики для прав людини, бізнесу та як не лишитися без захисту.

Коротко і відверто: держава хоче «прибиратий» старі постанови 1991–1996 років і привести правове поле у відповідність з Конституцією 1996 року — звучить корисно, але може створити й прогалини.

Що саме пропонують і навіщо. Постанова визнає такими, що втратили чинність, понад 40 постанов Верховної Ради та Президії, ухвалені в період становлення незалежності (1991–1996). Мета — очистити масив законодавства від застарілих і тимчасових актів, позбутися дублювання норм, уникнути колізій між старими постановами і сучасними законами (Конституція, Кодекси, закони про поліцію, НБУ, судоустрій тощо). Набрання чинності — з дня, наступного за днем опублікування документу.

Що це міняє на практиці. По суті, скасовуються регуляторні «релікти» — наприклад положення про органи типу Президії Верховної Ради, старі положення про структури НБУ, деякі тимчасові регулювання щодо роботи судів, оплати депутатів, документообігу, окремі податкові чи бюджетні тимчасові норми, положення щодо спецпідрозділів СБУ, тимчасові слідчі ізолятори тощо. Частина цих норм давно не застосовується, бо їх замінили кодекси й профільні закони; але деякі пункти могли залишатися джерелом регулювання або використовуватись у судовій практиці.

  • Вигоди: упорядкування нормативної бази, зменшення колізій між актами різних періодів, формальне приведення законодавства у відповідність до Конституції, спрощення правової карти для юристів та бізнесу; фактично — менше «старих» підстав для довільних тлумачень. Для кримінального процесу і прав житла: проєкт не розширює повноважень силовиків щодо проникнення до житла або домашніх обшуків.
  • Ризики / втрати: деякі з скасовуваних постанов ще могли виконувати роль нормативного підґрунтя для процедур (наприклад, тимчасові слідчі ізолятори на території колоній, окремі регуляції СБУ чи правила обліку актів громадянського стану). Якщо сучасні закони або підзаконні акти не забезпечили повноцінної заміни — виникають прогалини, які можуть тимчасово ускладнити захист прав затриманих, оформлення документів чи реалізацію окремих прав фізичних та юридичних осіб. Для бізнесу: скасування окремих старих податкових чи пільгових постанов без чіткої заміни може породити невизначеність (наприклад, питання пільг чи технічних правил). Також залишається ризик, що скасування формальних обмежень на деякі організаційні питання (якщо вони не замінені) збільшить адміністративну свободу органів влади — а значить, може зростати ризик зловживань, поки не адаптовано практику.
  • Кого торкнеться: державні органи, що мали підґрунтя у старих постановах; юридичні особи (особливо ті, що покладаються на архаїчні пільги або процедури); фізичні особи у питаннях, пов’язаних із реєстрацією актів цивільного стану, місцем тримання під вартою чи іншими процесуальними режимами; МСП і великі підприємства, які могли опиратися на старі регуляції у податкових/бюджетних питаннях.
  • Ризики корупції та зловживань: сам по собі акт «очищення» — технічний; проте якщо при скасуванні не будуть чітко забезпечені сучасні нормативні замінники, тимчасова невизначеність може використовуватись чиновниками або силовиками для розширення практичних повноважень. Ризик не масовий, але реальний у сферах, де регулювання стосується контролю, доступу до людей або майна.
  • Витрати: прямі бюджетні витрати проєкт не створює; непрямі — час і ресурси органів влади та бізнесу на приведення процедур у відповідність, можливі судові спори через прогалини або різне тлумачення ефекту скасування.

Чіткий висновок з точки зору прав людини: загальна ідея — легітимна і навіть корисна: прибрати застарілі норми, щоб не плутати застосування права. Це не розширює повноважень слідства щодо безсудових проникнень до житла і не створює очевидних нових підстав для обшуків. Але є важливе застереження: якщо деякі постанови досі слугували процедурним або гарантійним базисом (особливо в сферах тримання під вартою, роботи спецпідрозділів або забезпечення прав затриманих), їхнє скасування без одночасного та явного закріплення сучасних стандартів (процедур, гарантій, доступу до адвоката, судового нагляду) може тимчасово звузити практичний захист прав людини. Отже: замість однозначної «пальмової» оцінки — проект дає користь у довгостроковій перспективі, але лише за умови щільного закріплення та практичної імплементації сучасних законів; без цього — можливі ризики для захисту прав.

Що робити вже зараз (поради для громадян та бізнесу): зберігайте і копіюйте всі документи, які ґрунтуються на старих постановах; за потреби негайно звертайтеся до адвоката при зміні процедури або відмові в послузі, що раніше базувалась на цих постановах; бізнесу — перевірити, чи не залежить застосування податкових/ліцензійних режимів від скасовуваних положень і за потреби підготувати позицію для адміністративних органів; громадянським і правозахисним організаціям — вимагати публічних роз’яснень від відповідних міністерств та відомств і, якщо виявляться прогалини в захисті прав (особливо при затриманнях або обмеженнях свободи), оперативно оскаржувати дії в суді.

Коротко: загальна ідея — корисна, але без належної заміни старих процедур ризики для захисту прав людини і прозорості органів влади залишаються. Пильнуйте свої права і готуйтеся швидко реагувати.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 29.06.2026Надано для ознайомлення
  • 28.06.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 28.06.2026Передано на розгляд керівництву
  • 28.06.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот