Що змінює законопроєкт №15356: Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та деяких інших законодавчих актів України щодо вимог до інформації про товари та послуги

№ 15356 · зареєстровано 26.06.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +15

Проєкт забороняє дублювання інформації про товари/послуги мовою країни-агресора; хто постраждає, які вигоди, ризики для громадян і бізнесу, практичні поради.

Коротко і чесно: держава хоче, щоб інформація про товари та послуги в Україні була українською — і допускає переклади будь-якою іншою мовою, але прямо забороняє дублювання мовою держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором (тобто фактично — мови агресора).

Що саме пропонують змінити і навіщо: вносяться невеликі правки до Закону про державну мову та двох профільних законів про маркування продуктів і кормів. Суть: обов’язковий текст — державною, дозволено дублювання іншими мовами, але не мовою держави-агресора. Мета — послабити символічну й інформаційну присутність країни-агресора в українському публічному та економічному просторі, підсилити позицію державної мови і вважати це елементом нацбезпеки.

  • Вигоди: посилення ролі української мови в публічному просторі; політичний і символічний супротив країні-агресору; однозначність у споживчій інформації (в Україні — українською); стимул до локалізації продукції та сервісів.
  • Ризики і втрати для громадян: зниження доступності інформації для значної частини населення, яка користується мовою агресора (інформаційні бар’єри для літніх людей, внутрішньо переміщених осіб тощо); можливі помилки або втрати інформації при нерівномірному перекладанні.
  • Наслідки для бізнесу (МСП і вел. бізнес): прямі витрати на перенаклеювання/перемаркування упаковки, оновлення сайтів і каталозів; проблема з товарами на складах; підвищені операційні витрати для імпортерів/дистриб’юторів, зокрема малих підприємств; можливі обмеження для бізнес-моделей, орієнтованих на російськомовний сегмент.
  • Ризики корупції й зловживань: вибіркове чи свавільне притягнення до відповідальності продавців/виробників; використання контролю для тиску на конкурентів; складність довести правомірність чи неправомірність позначень без додаткових норм і прозорих процедур.
  • Прямі й непрямі витрати: витрати на переклад і перенаклеювання, штрафи/адміністративні витрати при контролі, операційні затримки через переобладнання лінійки упаковки, потенційні втрати продажів у короткостроковій перспективі.
  • Кого торкнеться: виробники, імпортери, ритейл, інтернет-магазини, оператори ринку харчових продуктів та кормів; споживачі, що звикли до інформації мовою агресора; спеціалізовані крамниці й сервіси для російськомовних груп.
  • Коли й як запрацює: норма набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням — отже, практично негайно. На практиці це означатиме одночасний початок контролю й вимоги до відповідності при наступних поставках/перепакуванні; питання станків запасів і термінів реалізації стане центральним.

Висновок для суспільства з погляду прав людини: політична мета — зрозуміла і має підстави в контексті нацбезпеки. Проте закон обмежує використання певної мови у сфері обслуговування споживачів і маркуванні, що зачіпає свободу інформації й мовні права частини населення. Це не саботаж прав загалом, але створює реальні ризики дискримінації, доступності інформації й непропорційних витрат для бізнесу. Оцінка: це часткове посилення державної мови з одночасними помітними ризиками для доступу до інформації і бізнесу — отже, потребує чітких перехідних правил, прозорого та недискримінаційного контролю й захисту прав споживачів.

Що робити вже зараз (практичні поради): для бізнесу — провести аудит маркування й сайтів, підрахувати запаси, підготувати план перенаклеювання та бюджет, оновити договори з постачальниками; мати переклади українською на першому місці та альтернативні мови (англійська, європейські) замість мови агресора; готувати докази добросовісності (фото, інвентарні списки) на випадок перевірок; консультуватися з адвокатом щодо строків переходу й можливих компенсаційних механізмів. для громадян і громадських організацій — фіксувати проблеми з доступом до інформації, звертатися до сервісів захисту прав споживачів; моніторити вибіркові інспекції; готувати стратегічні скарги й позови у випадку дискримінації. для законодавців/правозахисників — вимагати чітких перехідних положень, розумних строків для МСП, публічних критеріїв контролю і можливості тимчасових маркувань для соціально вразливих груп.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 30.06.2026Надано для ознайомлення
  • 29.06.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 26.06.2026Передано на розгляд керівництву
  • 26.06.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот