Ніби приваблива ідея — пенсія або довгострокові заощадження з податковими преференціями. Але за красивою упаковкою — нова система, яка значно розширює доступ державних органів до інформації про ваші інвестиції і накладає широкі обов’язки на інвестиційні фірми.
Що держава хоче змінити і чому: запровадити в Україні «особові інвестиційні рахунки» (ОІР) — аналітичні рахунки в інвестиційних фірмах з метою стимулювання довгострокового інвестування громадян у національні еміси. Головні положення:
- інвестиційні фірми відкривають ОІР на підставі додаткового договору; клієнт може мати лише один ОІР (крім тимчасової заміни фірми); строком для використання коштів встановлено 1095 календарних днів — протягом цього періоду доходи з операцій не оподатковуються;
- на період ОІР вводиться ліміт на щомісячні перекази (порогова сума — 10 000 євро за курсом НБУ на 1 січня року); кошти мають інвестуватися в українські емісійні цінні папери та інші дозволені інструменти;
- інвестиційні фірми зобов’язані в день відкриття/закриття/зміни статусу надсилати повідомлення до контролюючого органу; контролюючий орган за мовчазною згодою може вважати рахунок взятим на облік, якщо не відмовив наступного робочого дня;
- фірми щороку до 1 березня подають контролюючим органам звіти про операції по ОІР; при заміні фірми — обов’язкова передача інформації про залишок коштів протягом 15 днів;
- передбачені нові штрафи для інвестиційних фірм за несвоєчасну/неповну звітність і за операції до отримання підтвердження обліку (штрафи — від умовних 340 грн до великих сум у відсотках від операцій або 10 МЗП за неподачу звіту).
- Вигоди: податкове звільнення доходів по ОІР за умови утримання коштів/інвестицій 1095 днів стимулює довгострокові заощадження; створюється цільовий механізм притоку приватних коштів на український фондовий ринок; чіткі правила ведення обліку та звітності можуть підвищити прозорість і довіру до інституцій, що виконують вимоги.
- Ризики/Втрати для громадян і бізнесу: суттєве розширення адміністративного моніторингу: подання контролюючим органам щоденних повідомлень про відкриття/закриття рахунків і щорічних детальних звітів — це серйозне обмеження фінансової приватності; можливість «мовчазної згоди» контролюючого органу і автоматичного взяття на облік ставить фірми й клієнтів у залежність від технічних процедур контролю; жорсткі штрафи та відповідальність підвищують операційні ризики та витрати інвестиційних фірм (особливо МСП у сфері послуг ринку капіталу); формальні підстави закриття рахунку без згоди клієнта (90 днів, відсутність переказів, втрата ліцензії, санкції до фірми) — ризик для доступу до заощаджень; централізована звітність робить інформацію вразливою до витоку або використання не за прямим призначенням (податковий контроль, кримінальні розслідування, політичний тиск); обмеження на один ОІР і порогова сума переказів можуть ускладнити використання рахунку частиною громадян; значні імплементаційні витрати для ринку (ІТ, аудит, процесинг), що скоріше перекладуться у вищі тарифи для клієнтів або витіснять дрібніших гравців.
- Кому боляче: фізичні особи, які цінують фінансову приватність; малі та середні інвестиційні фірми (операційне навантаження, штрафи); бізнес-емітенти, що не готові швидко приймати масові розміщення; спадкоємці в частині механіки передачі коштів; громадяни, яким може знадобитися дострокове повернення коштів — вони отримають податкові зобов’язання.
Чіткий висновок з огляду на права людини: мета — позитивна (залучити довгостроковий капітал), але проєкт помітно розширює повноваження адміністраторів для моніторингу фінансових операцій громадян. Фінансова приватність — частина права на недоторканність особистого життя; автоматична та масова передача даних про відкриття/операції без достатніх запобіжників, а також «мовчазна згода» контролюючого органу і широкі штрафи — це фактори, які збільшують ризик зловживань. Якщо держава хоче стимулювати інвестування, це не має відбуватись ціною ослаблення захисту персональних фінансових прав.
Коли і як запрацює: норми набирають чинності з 01.01.2027; центральні органи (КМУ, Нацкомісія з цінних паперів) отримують 6 місяців для прийняття порядків і форм — отже реальне застосування почнеться після оприлюднення великого пакету підзаконних актів і технічної готовності фірм.
Що робити вже зараз (поради для громадян і бізнесу):
1) інвесторам — зберігайте копії договорів з інвестиційними фірмами, фіксуйте дати і суми перерахувань (щоб точно знати початок відліку 1095 днів); перед підписанням додаткових договорів консультуйтесь з податковим/фінансовим адвокатом; обирайте фірму з перевіреною репутацією та прозорою політикою захисту даних;
2) інвестиційним фірмам — готуйтеся інвестувати в IT для автоматичного формування звітів; перегляньте договори з клієнтами (в т.ч. випадки закриття рахунку без згоди) і тарифну політику з урахуванням нових ризиків; плануйте процеси KYC/AML і захисту персональних даних;
3) галузевим асоціаціям і юристам — активно взаємодійте з Нацкомісією і Мінфіном під час розробки підзаконних актів: наполягайте на технічних й організаційних гарантіях збереження даних, чітких межах доступу контролюючих органів, порядку оскарження рішень контролюючого органу й швидких адміністративних процедур для виправлення помилок у звітах;
4) усім — фіксуйте будь-які звернення або повідомлення від інвестиційної фірми і контролюючих органів, вимагайте письмових підстав для закриття рахунку; готуйтеся до додаткових податкових консультацій у разі дострокового повернення коштів.
Загалом: вимоги законопроєкту можуть збільшити інвестиційну активність, але без жорстких гарантій захисту даних і прозорих процедур контролю вони створюють значні ризики для приватності та можуть підвищити витрати ринку і клієнтів.