Коротко: схема хоче зробити стрімкішим механізм усунення тимчасового керівника АРМА і забезпечити безперервність управління активами — але робить це через дуже швидкий політичний механізм з ризиком політичного тиску та кадрових призначень без конкурсу.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
1) Дати право профільному Комітету Верховної Ради офіційно визнати, що тимчасовий виконуючий обов’язки Голови АРМА «неналежно виконує обов’язки». Після офіційної реєстрації такого рішення Кабмін має протягом 3 днів припинити виконання обов’язків цієї особи та призначити іншу.
2) Упорядкувати питання тимчасового виконання повноважень, коли одночасно йдеться про припинення/відсторонення Голови та його заступників — дозволити Кабміну покласти повноваження на «іншу посадову особу» серед керівників підрозділів АРМА. Також формально закріпити, що внутрішнє тимчасове заміщення заступників може відбуватись наказом самого Агентства.
Офіційна мета: швидше реагувати на кризу в управлінні арештованими активами, уникнути простою активів, підвищити ефективність та фінансові надходження до бюджету.
- Вигоди (що може реалістично стати кращим): оперативна заміна неефективного тимчасового керівництва може розблокувати процеси управління й продажів арештованих активів; зменшення бюрократичних провисань у кризових ситуаціях; формальна гарантія безперервності функціонування АРМА (комусь не доведеться «виконувати обов’язки» без повноважень довго).
- Ризики та втрати для прав і інституцій: право Комітету фактично зумовлює політичну процедуру усунення — «неналежне виконання» лишається неабияк оцінним поняттям; триденний імператив для Кабміну створює тиск і знижує можливість забезпечити процедури перевірки і захисту прав тимчасового керівника; підвищується ризик політизованих ротацій, призначень лояльних осіб без конкурсу; послаблюється незалежність органу, що важливо для управління арештованими активами у складних кримінально-правових і міжнародних сценах.
- Небезпеки для бізнесу і МСП: швидкі кадрові зміни і політичні інтервенції підвищать невизначеність для компаній, що орендують/зберігають/бажають придбати арештоване майно; конкурси й торги можуть стати інструментом тиску або кадрових преференцій; потенційні покупці/інвестори отримають додатковий ризик репутаційних і процедурних проблем.
- Ризики корупції та зловживань: механізм швидкої заміни без чітких процесів перевірки і гарантій прозорості відкриває вікно для політичного тиску, «кадрових розподілів» і давання переваг певним підрядникам/покупцям; відсутність обов’язкового конкурсу при внутрішніх призначеннях посилює такий ризик.
- Прямі й непрямі витрати: судові оскарження рішень Комітету чи Кабміну; часті кадрові зміни — втрата експертизи, рекрутинг/перенавчання; репутаційні втрати і зниження конкуренції на торгах можуть зменшити надходження до бюджету у середньостроковій перспективі.
Чіткий висновок для суспільства (з погляду прав людини і інституційних гарантій): законопроєкт має виправдану мету — відновити управління активами й уникнути втрат, але пропонований механізм посилює контроль парламенту через швидку політичну процедуру без достатніх процесуальних гарантій для тимчасового керівника та без вимоги відкритих конкурсів при заміщенні. Це створює реальний ризик політизації АРМА та зниження її незалежності, що може погіршити захист прав учасників процесу (власників майна, покупців, держави). Якщо головний критерій — захист прав і прозорість — то поточна редакція потребує додаткових запобіжників: чітких стандартів доказування «неналежного виконання», процедури слухання, можливості юридичного оскарження позачергово та вимоги конкурсних процедур для тривалих призначень.
Що робити вже зараз (практичні поради для громадян, бізнесу і адвокатів):
Громадянам і бізнесу: фіксуйте документи і строки (терміни реєстрації рішень Комітету, наказів), зберігайте листування щодо стану арештованих активів; якщо ви — сторона у процесах реалізації/зберігання/оренди майна, готуйте пакет доказів про процедури торгів і втручання у них.
Адвокатам і менеджерам бізнесу: готуйте стратегії оперативного оскарження рішень Комітету або Кабміну (адміністративні позови, забезпечувальні заходи), напрацьовуйте договірні захисти у договорах з АРМА (гарантії від незрозумілих призупинень процедур).
Громадським організаціям і міжнародним партнерам: наполягайте на доповненнях до проєкту, які встановлять процесуальні гарантії: обов’язкове обґрунтування рішення Комітету з переліком доказів; право особи на публічне/конфіденційне заслуховування; можливість тимчасового продовження повноважень до завершення незалежної перевірки; вимогу конкурсних процедур для постійних призначень.
Підсумок: мета — зрозуміла і суспільно важлива. Пропонований механізм — швидкий, але недостатньо збалансований: дає більше інструментів для оперативного реагування, але лишає простір для політичного зловживання і підриває інституційну незалежність. Потребує доповнень, що забезпечать процесуальні гарантії та прозорість.