Це про те, щоб не допустити ще одного «порожнього штабу» в агенції, яка керує арештованими активами — і щоб парламент мав реальний інструмент впливу, якщо тимчасове керівництво доводить орган до краху.
Суть змін проста: коли Голова АРМА припиняє або тимчасово втрачає повноваження, закон хоче закріпити механізм швидкої і гарантованої заміни тимчасового керівника. По-перше, якщо йде Голова і його заступники — Кабмін зможе призначити іншу посадову особу з АРМА для забезпечення безперервності. По-друге, профільний Комітет Верховної Ради отримає право констатувати «неналежне виконання обов’язків» тимчасовим керівником; після такої констатації Кабмін зобов’язаний у триденний строк усунути цього керівника від виконання обов’язків і призначити нового. Також упорядковується внутрішнє тимчасове заміщення заступників наказом АРМА.
Чому це пропонують саме зараз? Пояснювальна записка посилається на накопичені проблеми: блокування реалізації активів, мізерне освоєння бюджетних коштів, відсутність оновленого реєстру арештованого майна, кадрові призначення поза конкурсом і зрив конкуренційних продажів. Автори кажуть: парламент має інструмент реагування, щоб відновити управлінську спроможність і захистити бюджет у воєнний час.
- Вигоди: оперативна реакція на кризу в АРМА; потенційне розблокування продажів арештованого майна й зростання надходжень до бюджету; підвищення парламентської підзвітності; формалізація внутрішньої процедури заміщення для безперервності роботи.
- Ризики: значна політизація кадрових рішень — Комітет і Кабмін отримують важелі, які можна використовувати як інструмент політичного тиску; ризик «швидких» усунень без адекватної процесуальної оцінки; можливість зловживань при визначенні «неналежного виконання» (незрозумілі критерії, політичні мотиви); тимчасові призначення можуть поглибити хаос, якщо не супроводжуються відновленням конкурсів і прозорих процедур.
- Втрати / прямі та непрямі витрати: юридичні витрати на оскарження рішень (якщо рішення Комітету і Кабміну оскаржуватимуть у судах); ризик зриву контрактів і продажів під час перехідних етапів; репутаційні втрати для інституцій і міжнародних партнерів; непрямі збитки для підприємств, які орієнтувалися на прозорі аукціони (затримки продажів, зниження вартості майна через простій).
Кого зачіпає найболючіше: громадян (через втрату потенційних доходів бюджету й доступ до активів), МСП (які могли б брати в оренду чи купувати арештоване майно) і великий бізнес (ризики позицій щодо арештованих активів та можливі політично вмотивовані рішення). Корупційні ризики зростають, якщо відсутні чіткі критерії, публічні звіти Комітету і строки апеляції.
Висновок: сам по собі підхід — потрібний і зрозумілий у кризових ситуаціях, але в такому вигляді він дає двухліку: може пришвидшити відновлення роботи АРМА і захистити бюджет, але одночасно створює сильний інструмент для політизації й зловживань. Тому оцінюю ініціативу як умовно позитивну — якщо буде додаткове врегулювання процедур і гарантій, і ризиковану — якщо її ухвалять без запобіжників.
Що робити вже зараз (практичні поради):
1) Для громадян: стежте за оновленням Єдиного реєстру активів, вимагайте публічних звітів про стан майна і використання коштів; звертайтеся до громадського контролю та НГО з вимогою прозорості.
2) Для МСП і потенційних покупців: збирайте і зберігайте документи про інтерес у конкретних лотах, підготуйте фінансування заздалегідь — затримки змінять умови торгів; зверніться по юридичну експертизу до адвоката щодо участі в аукціонах АРМА.
3) Для великого бізнесу: проаналізуйте ризики наявних арештованих активів, готуйте план реагування на можливі призупинення або зміну керівництва агентства; зміцніть документи, що підтверджують права власності й господарські зв’язки.
4) Для працівників АРМА: оновіть внутрішні накази про заміщення, зробіть публічними процедури передачі справ і ключові інвентарні дані; реанімуйте повний реєстр арештованого майна.
5) Для народних депутатів і Кабміну: передбачити в остаточній редакції чіткі критерії «неналежного виконання», процедури доказування, строк оскарження, прозорий публічний звіт Комітету, а також тимчасові рамки призначень із обов’язковим оголошенням конкурсів у стислий термін.