Що змінює законопроєкт №15288: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перегляду судових рішень за виключними обставинами у зв’язку з визнанням Україною порушення міжнародних зобов’язань

№ 15288 · зареєстровано 02.06.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
ПозитивнийРейтинг: +35

Коротко й зрозуміло: які нові підстави для перегляду судових рішень пропонують, кому це допоможе, а які ризики лишаються для громадян і бізнесу.

Коротко і відверто: держава хоче дати людям і компаніям можливість просити національний суд переглянути остаточні рішення, якщо Україна офіційно визнала, що при вирішенні тієї справи вона порушила міжнародні зобов’язання — навіть коли міжнародне провадження було припинене після такого визнання.

Що саме пропонують і чому: зараз підставою для перегляду рішення за виключними обставинами може бути висновок міжнародного суду про порушення Україною. Законопроєкт розширює цю підставу: не лише рішення міжнародного суду, а й документи, подані від імені України (заява, декларація, дружнє врегулювання чи інший документ), в яких Україна визнає, що при вирішенні конкретної справи допущено порушення. Мета — усунути «прогалину», коли держава визнала порушення, але особа через припинення міжнародного провадження не може скористатися національним механізмом відновлення прав.

Як це працюватиме на практиці: заявник має 30 днів від дня, коли дізнався або міг дізнатися про набуття документом статусу (тобто факту подання від імені України) для подання заяви про перегляд. Якщо такий документ подано після спливу 10 років з дня набрання законної сили спорідненого судового рішення, строк на подання можна відновити — але тільки якщо заяву подано протягом 30 днів від дати, коли особа дізналася або могла дізнатися. Суд має невідкладно витребувати копію документа (та автентичний переклад) від державного органу, який представляє Україну в міжнародних судах або координує виконання їхніх рішень. Зміни уніфікують підхід у господарському, цивільному та адміністративному судочинстві.

  • Вигоди: дає реальний національний механізм відновлення прав, коли держава сама визнала порушення; усуває ситуацію, коли визнання України залишається декларацією без наслідків; судовий контроль лишається (скасування не автоматичне); уніфікує процедуру в трьох кодексах.
  • Ризики: дуже короткий 30‑денний строк для дії після повідомлення/публікації — багато постраждалих можуть його пропустити; залежність від дій державного органу (можуть затягувати або частково надавати документи, посилатися на таємницю/безпеку); можливі масові хвилі заяв про перегляд, які створять навантаження на суди та підриватимуть правову визначеність (остаточність рішень); неврегульовані питання щодо статусу конфіденційних «дружніх врегулювань» та обмежень на оприлюднення; ризики для бізнесу — зменшення остаточності судових рішень щодо комерційних спорів, складності при виконанні рішень, можливе зростання транзакційних ризиків.
  • Втрати / непрямі витрати: правничі витрати для тих, хто скористається механізмом; навантаження системи судоустрою (час і ресурси на отримання держдокументів, переклади, розгляд великої кількості заяв); можливі витрати бізнесу від відкладення виконання рішень або додаткових судових ризиків.

Кого це торкнеться найбільше: фізичних осіб (зокрема жертв порушень прав, яким держава офіційно визнала шкоду), підприємців і компаній (особливо у господарських спорах), які мають остаточні рішення, що стали підставою для міжнародних звернень; адвокатів і суддів (через додаткові процесуальні завдання); державних представників, які готують і подають документи до міжнародних судів.

Коли і як запрацює: норми набирають чинності з дня, наступного за опублікуванням закону. Після цього — особи, які дізналися про подання від імені України, матимуть 30 днів для звернення; суди одразу після відкриття провадження мають вимагати у відповідного державного органу копію документа і її автентичний переклад.

Висновок для суспільства (з точки зору прав людини): загалом ініціатива — позитивна з огляду на право на ефективний засіб правового захисту: коли держава визнає, що при вирішенні справи допущено порушення її міжнародних зобов’язань, постраждалий має отримати можливість національного відновлення прав. Однак закон дає цю можливість не без умов і не автоматично — залишаються суттєві ризики: короткі строки, залежність від держави у доступі до документів, неврегульованість питань конфіденційності і навантаження судів. Отже користь реальна, але захист лишається неповним і певні лазівки для оскаржень та затягування — можливі.

Практичні поради — що робити вже зараз:

1) Якщо ви або ваш клієнт брали участь у справі, де було міжнародне звернення від імені України, зберігайте всі папери — копії рішень, кореспонденцію, дати публікацій. 2) Моніторте публікації й інформацію про подання від імені України та публічні заяви державних органів — 30‑денний строк починає текти з моменту, коли ви дізналися або могли дізнатися. 3) Якщо потрібно — просіть у державного органу копію заяви/документа до міжнародної установи ще до подання заяви до суду; фіксуйте відповіді держави письмово. 4) Звертайтесь до адвоката одразу після виявлення факту подання від імені України, щоб встигнути з процедурними кроками і правильно обґрунтувати заяву про перегляд. 5) Громадські організації і омбудсмен можуть допомогти фіксувати масові випадки і тиснути на оперативне надання документів державою.

Коротко підсумовуючи: закон прагне виправити очевидну несправедливість — коли держава каже «ми винні», а людина залишається без національного шляху відновлення. Це важливий крок до ефективності захисту прав, але без доопрацювань (строки, забезпечення доступу до документів, механізми розкриття конфіденційних матеріалів) ризики і проблеми залишаються.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 05.06.2026Надано для ознайомлення
  • 04.06.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 02.06.2026Передано на розгляд керівництву
  • 02.06.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот