Коротко і емоційно: добрий намір — захистити фермерів у кризі — але в деталях може вийти й користь, і головний біль одночасно.
Що саме хочуть змінити і навіщо. Держава пропонує прямо в Податковому кодексі зафіксувати: якщо в попередньому році частка сільгоспвиробництва впала нижче 75 % через обставини непереборної сили (форс‑мажор), то статус платника єдиного податку 4‑ї групи зберігається за умови дотримання процедур і наявності доказів. Контролюючий орган зобов'язаний встановити причинно‑наслідковий зв'язок між форс‑мажором і неможливістю досягти 75 %; відмова прийняти звітність або анулювати реєстрацію без учету доказів визнається порушенням.
Чому так роблять. Мета — закріпити практику Верховного Суду і захистити аграрні підприємства від втрати пільгового режиму через стихійні лиха, пожежі, засухи, бойові дії тощо. Ініціатива дає фермерам правову підстраховку та знижує ризик автоматичного переведення на загальну систему за формальною втратою 75 %.
- Вигоди: зниження ризику втрати пільг для постраждалих агровиробників; менше судових спорів у частині правової позиції (адже норма прямо відповідає практиці ВС); полегшення фінансового планування для МСП, які пережили форс‑мажор.
- Ризики та втрати: розширення можливостей для формальних або штучних заяв про форс‑мажор з метою збереження пільг; додаткові слідчі й експертні витрати для контролюючих органів (перевірки причинно‑наслідкового зв'язку, експертизи), що може уповільнити прийняття рішень; незначне зниження податкових надходжень, якщо частина платників збережуть пільговий режим. Для великих агрохолдингів — спокуса використовувати норму для оптимізації податків, що підвищує ризики корупції та тиску на місцеву владу при отриманні «рішень обласних рад» про форс‑мажор.
- Кого торкнеться: юридичні особи‑сільгоспвиробники, які застосовують єдиний податок 4‑ї групи; місцеві та регіональні ради (які видають підтвердження форс‑мажору); контролюючі органи і, опосередковано, бюджети місцевого і державного рівнів.
Оцінка в цілому: законопроект — переважно позитивний з соціальної точки зору: захищає дрібних і середніх фермерів у критичних ситуаціях. Але без чітких процедур оцінки причинно‑наслідкового зв'язку є ризики зловживань, додаткових перевірок і корупційних викликів. Фіскальний ефект навряд чи буде масштабним, але адміністративні витрати для податкових органів виростуть.
Практичні поради, що робити вже зараз. 1) Якщо ви агровиробник — системно документуйте всі наслідки форс‑мажору: фотозвіти, акти обмірювання врожаю, акти органів місцевого самоврядування, висновки експертів, погодні свідчення, договори і накладні. 2) Забезпечте своєчасне подання декларації до 20 лютого із доданими рішеннями обласних/районних рад або іншими підтвердженнями. 3) Якщо контролюючий орган відмовляє — готуйте детальне пояснення причинно‑наслідкового зв'язку й негайно оскаржуйте: адміністративний апеляційний порядок і суд, посилаючись на практику Верховного Суду. 4) Велику увагу приділіть превентивним діям: зверненням до місцевих рад за формальним визнанням форс‑мажору; укладанню договорів страхування; веденню детального обліку земель і виробництва. 5) За можливості — консультуйтеся з податковим адвокатом до подачі звітності.