Емоційно: нарешті намагаються не «забирати» виплати людям через технічні причини — але це не просто гуманітарний жест, а закон з реальними економічними й корупційними ризиками.
Про що йдеться і навіщо держава намагається це запровадити. Законопроєкт у двох ключових місцях змінює Закон "Про виконавче провадження": по-перше, доповнює статтю 47 процедурою обов’язкового повідомлення стягувача, якщо на депозиті органу виконання надійшли його кошти, а банк-реквізити відсутні; по-друге, збільшує строк зберігання коштів, присуджених Європейським судом з прав людини, на депозиті — з нинішнього року до п’яти років у разі примусового виконання рішень ЄСПЛ. Окремо — розширюється і уточнюється режим зупинки виконавчих дій під час воєнного стану: заборона дій залишається, але виключення розширюються (зокрема — щодо рішень, у яких боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення).
Чому це роблять. Офіційна логіка — привести практику до вимог Ради Європи та ЄСПЛ: уникнути автоматичного перерахування коштів у бюджет, коли стягувач не зміг забрати суму через війну, окупацію чи переїзд; поліпшити імідж України і виконання міжнародних зобов’язань. Режим зупинки виконавчих дій має захистити оборонні структури та війська від відволікання ресурсів у критичний час, але дозволити примусове виконання рішень, які є важливими для захисту прав фізичних осіб (наприклад, рішення, що вимагають конкретних дій від військових частин).
- Вигоди: підвищення відповідності практиці Ради Європи — менше спорів і санкцій; реальна можливість для постраждалих від війни отримати присуджені ЄСПЛ кошти протягом довшого терміну; захист незамінних ресурсів оборони під час воєнного стану; оперативне повідомлення стягувачів про наявні кошти зменшить випадки втрати виплат через технічні проблеми.
- Ризики і втрати: бюджет втратить оперативний доступ до невитребуваних сум довше — прямий фіскальний ефект; кредитори (постачальники, МСП), які мають вимоги до підприємств оборонного сектору або до військових установ, можуть залишитись без виконання рішень, що послабить їхню ліквідність; більш тривале блокування коштів підвищує ризик зловживань, шахрайства або неправомірного утримання фондів (особливо якщо не налагоджено прозорий контроль і звітність у ДВС/приватних виконавців); розширені виключення створюють дискрецію у Кабміну при затвердженні переліків — це двері для політичного чи корупційного впливу при віднесенні підприємств до «оборонних».
- Хто торкнеться: заявники рішень ЄСПЛ (позитивно — можуть дочекатися своїх грошей); кредитори та постачальники оборонних підприємств (негативно — затримки платежів, зростання ризику розриву ланцюгів постачання); соціально вразливі особи з територій активних бойових дій (відкладені стягнення ЖКП можуть призвести до проблем із відновленням житла в майбутньому); органи виконавчої служби та приватні виконавці (збільшення адміністративного навантаження, необхідність нових процедур і IT-інтеграцій).
- Коли і як запрацює: закон набирає чинності з дня, наступного після опублікування; Кабмін має 3 місяці на приведення підзаконних актів — фактичне втілення (переліки оборонних підприємств, внутрішні інструкції ДВС, інформаційні повідомлення) займе кілька місяців додатково. Отже, реальні зміни будуть поступовими, але правило про 5 років збереження коштів і обов’язкове повідомлення виконавця вступають у дію одразу після опублікування.
- Ризики корупції та зловживань: великий — визначення переліку «оборонних» підприємств або виключень від зупинки виконавчих дій може стати інструментом для прихованого захисту окремих боржників; тривале утримання коштів дає можливість тягнути час або ускладнювати доступ стягувачів до грошей; необхідні чіткі процедури, публічні реєстри депозитних рахунків і прозорі критерії віднесення до переліків.
- Прямі і непрямі витрати: прямі — додаткові операційні витрати ДВС і приватних виконавців на адміністрування рахунків, повідомлення, контроль; непрямі — зниження платоспроможності кредиторів, зростання вартості кредитів у секторі, ризик падіння довіри інвесторів у оборонні підрядники.
Чіткий висновок (добре чи погано для суспільства): збільшення строку зберігання коштів ЄСПЛ до 5 років і обов’язкове повідомлення стягувача — переважно позитивний крок для захисту прав людини та міжнародного іміджу України. Водночас розширення та кодифікація зупинки виконавчих дій під час воєнного стану — вимагає суворих запобіжників: без прозорих критеріїв і контролю це створює серйозні ризики для бізнесу і може підривати довіру до системи виконання рішень. Отже — зважено позитивно, але з великим «але» щодо реалізації.
Поради, що робити вже зараз: стягувачам (особливо тим, хто має рішення ЄСПЛ) — оновіть і задокументуйте банківські реквізити, підтримуйте канали зв’язку з виконавцями; МСП — перевірте контрактні гарантії при роботі з оборонними підприємствами, вимагайте передоплати або забезпечень; великому бізнесу — провести аудит кредиторської заборгованості та передбачити ремедії в договорах; державним органам — одразу після прийняття опублікувати критерії і переліки, впровадити прозорий реєстр депозитних сум та регулярну звітність; громадським організаціям і медіа — моніторити використання дискреції при віднесенні до переліків.