Що змінює законопроєкт №15230: Проєкт Закону про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки

№ 15230 · зареєстровано 13.05.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Коротко про ключові новації Антикорупційної стратегії 2026–2030: сильні сторони (захист викривачів, цифровізація, прозорість) та реальні ризики (розширення повноважень спецорганів, централізація доступу до даних, адміністративне тиск). Практичні поради для громадян і бізнесу.

Коротко і прямо: держава пропонує масштабний план «перекласти» боротьбу з корупцією на інституції, цифрові системи та галузеві реформи. Це може дати реальний ефект — але одночасно відкриває нові ризики для приватності, політики доступу до даних і можливостей зловживань владою.

Що саме хочуть змінити і навіщо

Стратегія 2026–2030 — це рамковий державний документ, який визначає пріоритети, інструменти та відповідальних за антикорупційну політику на наступні п’ять років. Головні напрямки:

- посилення інституцій (Нацагентство, НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд), закріплення їх інституційної стійкості та бюджету;

- широке впровадження цифрових інструментів: Єдина система моніторингу, Містобудівний кадастр, реєстри, автоматизовані механізми у публічних закупівлях, митниці, податковому адмініструванні та ін.;

- розширення фінансового контролю (перевірки декларацій, моніторинг способу життя, охоплення посад у держсекторі й деяких підприємств зі державною участю);

- зміцнення захисту викривачів і спеціалізованих каналів повідомлень (Єдиний портал викривачів, винагороди, психологічна та економічна підтримка);

- розвиток правового інструментарію (антикорупційна експертиза нормативних актів, посилення дисциплінарної та адміністративної відповідальності, цивільні механізми визнання необґрунтованих активів та їх стягнення);

- галузеві реформи у 16 пріоритетних сферах (судоустрій, прокуратура, оборона, будівництво, енергетика, публічні закупівлі, земельна сфера, митниця, охорона здоров’я, освіта тощо) з метою знизити корупційні ризики на рівні сектору;

- зміни у процедурах формування кадрів та конкурсах у ключових органах, більше прозорості та контрольних механізмів;

- підвищення публічності: відкриті дані, щоквартальні звіти, Національна доповідь за підсумками роботи.

Чому так роблять

Мета — зменшити корупцію системно: через упорядкування політики, цифровізацію, підвищення прозорості та інституційної спроможності, а також привести практики до стандартів ЄС (для переговорів щодо членства). Ідея логічна: менше «ручного управління», більше даних і процедур — менше можливостей для хабарів.

  • Вигоди: посилення захисту викривачів; більш прозорі закупівлі й державні реєстри; узгоджена галузева робота — потенційно менше локальних корупційних схем; ЄС‑орієнтація дає шанс на системні зміни і міжнародну довіру.
  • Ризики і втрати: значна централізація даних і розширення повноважень спецорганів (в тексті прямо передбачені розбудова цифрових систем доступу та, зокрема, автономний доступ НАБУ до перехоплення електронних комунікацій) — це створює ризик вторгнення в приватність та можливості зловживань. Розширення фінконтролю та дисциплінарних підстав може бути використане адміністративно проти політичних опонентів, якщо не буде жорсткого судового та парламентського контролю. Для бізнесу — додаткові витрати на відповідність, автоматизовані перевірки, більше аудитів; для МСБ — ризик ускладненого доступу до держзакупівель через нові правила.
  • Практичні витрати: велика сума на будівництво й інтеграцію інформаційних систем, навчання персоналу, аудит і підтримку; додаткові адміністрування й комплаєнс‑витрати для бізнесу (особливо МСБ). Перехідні труднощі можуть створити тимчасові затримки послуг.
  • Кого торкнеться найбільше: публічні службовці (розширені декларації й фінконтроль), суб’єкти у пріоритетних сферах (оборона, будівництво, енергетика, публічні закупівлі, митниця, податки), великі держпідприємства, а також професійні спільноти (судді, прокурори, адвокати, науковці, медики). Громадяни як користувачі послуг отримають більше інформації, але й потенційно — ризик втручання у приватне життя при слабкому захисті даних.
  • Коли і як запрацює: закон набирає чинності з дня опублікування, але Державна антикорупційна програма повинна бути затверджена Кабміном у шестимісячний строк — тобто реальне втілення почнеться після затвердження програми. Багато пунктів потребують підзаконних актів, технічних систем і часу (пілотні проекти, поетапна цифровізація), тому практична імплементація буде поетапною — від кількох місяців до кількох років.

Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини

Стратегія містить важливі і корисні інструменти — захист викривачів, підвищення прозорості, цифровізація процесів і секторальні реформи. Але в тому самому документі є положення, які суттєво розширюють доступ держави до персональних, фінансових і операційних даних (широкі інформаційні системи, автоматизовані інструменти фінконтролю, доступ спецструктур до комунікаційних даних). Якщо при цьому не буде жорстких і чітких процесуальних гарантій (судовий контроль, обмеження кола осіб/місць доступу, прозоре оскарження рішень, обмеження термінів і мети доступу, захист даних, персональна відповідальність посадових осіб за зловживання), ризик порушення прав на приватність, захист житла та бізнес‑таємниці збережеться. Отже — користь можлива, але тільки за умови сильних гарантій незалежності, судового контролю й прозорого аудиту доступів до даних. Без цього частина новацій може перетворитися на інструмент тиску.

Практичні поради — що робити вже зараз

1) Громадянам: фіксуйте й зберігайте документи, що підтверджують ваші контакти з держорганами; якщо отримали адміністративні повідомлення або запити про активи — негайно зверніться до адвоката; використовуйте офіційні канали для повідомлення про корупцію (портал викривачів) й дбайте про безпеку персональних даних.

2) МСБ і великий бізнес: почніть аудит комплаєнсу (антикорупційні політики, внутрішній контроль, облік), інвестуйте в кібербезпеку і захист даних; готуйтеся до більшого обсягу електронної звітності й автоматизованих перевірок; документуйте закупівлі, контракти і взаєморозрахунки — будуть запити, перевірки, а також цивільні вимоги щодо необґрунтованих активів.

3) Для юристів/активістів: готувати процесуальні інструменти захисту прав (шаблони оскаржень, запити до реєстрів, позови про захист приватності); відстежуйте підзаконні акти й інструменти доступу до даних, щоб швидко перевіряти їх конституційність та відповідність Європейським стандартам.

4) Якщо побачили ознаки зловживань: документуйте, зберігайте копії, звертайтеся до адвоката, повідомляйте НГО, міжнародним донорам та, за потреби, суду. Оскарження рішень виконавців програми і неправомірних дій — ключовий механізм стримування.

Підсумок: стратегія — шанс на системну позитивну зміну, але її успіх буде залежати не від декларацій, а від того, наскільки прозоро і юридично коректно будуть визначені механізми доступу до даних, повноваження спецорганів та ефективний судовий і парламентарний контроль. Громадяни й бізнес мають уже зараз підготуватися й захистити свої права.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 14.05.2026Надано для ознайомлення
  • 13.05.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 13.05.2026Передано на розгляд керівництву
  • 13.05.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот