Що змінює законопроєкт №15213: Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" щодо визначення та затвердження проектної загрози для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання

№ 15213 · зареєстровано 01.05.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НейтральнийРейтинг: -25

Коротко про те, що пропонує уряд: хто визначатиме «проектну загрозу», навіщо це потрібно, які реальні вигоди й ризики для громадян, бізнесу та прав людини — і що робити вже зараз.

Коротко і відверто: держава пропонує чітко законодавчо визначити, хто і як затверджуватиме «проектну загрозу» для ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання. З одного боку — це прагнення впорядкувати безпеку в умовах ризиків і війни; з іншого — посилюється роль спецслужб і уряду в питаннях, що впливають на приватність, доступ до об’єктів і режимні обмеження.

Що саме хочуть змінити і чому.

- Термін «проектна загроза» формально уточнюють як «проектна загроза для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання».

- Визначення проектної загрози пов’язують із офіційною оцінкою ризику диверсії, крадіжки або неправомірного вилучення матеріалів, а не лише з абстрактними характеристиками.

- Замість розпливчастої фрази «уповноважений орган» закон прямо покладає організацію роботи з визначення проектної загрози на Державного регулятора з ядерної та радіаційної безпеки (Держатомрегулювання), але з обов’язковим залученням переліку держорганів: СБУ, Міноборони, ГШ, ГУР, СЗРУ, Нацполіції, Нацгвардії, прикордонної служби, Держспецзв’язку, міністерств і навіть НААН тощо.

- Кабінету Міністрів дають прямо повноваження: затверджувати саму «проектну загрозу» та Порядок взаємодії між регулятором і переліком залучених структур.

- Закон набирає чинності з наступного дня після публікації; Кабмін і вказані служби отримують 6 місяців на приведення актів у відповідність і на затвердження процедур.

Чому це роблять (аргументи уряду): посилення національної та радіаційної безпеки, уніфікація підходів в умовах воєнного стану, підготовка до реагування на диверсії/теракти чи викрадення ядерних матеріалів.

  • Вигоди: з’являється формалізація процесу — є відповідальні органи та чіткий перелік залучених служб; це може підвищити координацію захисту критичних об’єктів, пришвидшити прийняття рішень у кризах і зменшити «шум» в управлінні безпеки.
  • Ризики для прав людини і приватності: фактична концентрація повноважень у виконавчій гілці і спецслужбах створює ризик, що під завісою «проектної загрози» запроваджуватимуть жорсткі режимні обмеження (доступ до приміщень, обшук, вилучення майна, обмеження пересування) без достатніх судових гарантій та прозорості.
  • Для громадян (житло, приватність): якщо «проектна загроза» стане підставою для посилених режимних заходів, можливі обмеження доступу до житла або робочих місць поруч із об’єктами, підвищення ймовірності безсудових втручань через подальші підзаконні акти.
  • Для бізнесу (МСП і великий бізнес): операторам об’єктів (особливо пов’язаних з ядерною промисловістю, охороною, медициною, логістикою) доведеться виконувати нові вимоги безпеки, витрачати на технічні заходи та аудит; можливі часті перевірки, тимчасові обмеження доступу до складів/офісів, ризик зупинки операцій у кризі.
  • Корупційні ризики: визначення та затвердження «загрози» й порядок взаємодії концентрують дискретні повноваження у Кабміні та кількох відомствах; це створює поле для непрозорих рішень, преференцій при закупівлях охоронних послуг чи робіт з техзахисту, а також для закритої класифікації інформації, що ускладнить громадський контроль.
  • Прямі й непрямі витрати: прямі — витрати бізнесу на підвищення рівня захисту, аудит, обладнання; непрямі — уповільнення логістики, втрата контрактів, страхові премії, судові спори через режимні обмеження, репутаційні втрати.
  • Кого торкнеться найбільше: оператори ядерних установок, медичних/промислових джерел, перевізники радіоактивних вантажів, підрядники з охорони та будівництва, мешканці зон із обмеженим доступом, громади навколо об’єктів.
  • Коли і як запрацює на практиці: закон дає силу одразу після публікації, але деталі (Порядок взаємодії, методики оцінки, регламенти) Кабмін і служби повинні ухвалити протягом 6 місяців — саме тоді почнуться реальні наслідки для об’єктів і бізнесу, хоча політична і організаційна підготовка стартує одразу.

Узагальнений висновок для суспільства з огляду на права людини.

Пропозиція формалізувати визначення та порядок затвердження «проектної загрози» може бути корисною для посилення захисту від реальних загроз. Проте в нинішній редакції вона концентрує в руках виконавчої влади та силових структур вирішальні повноваження щодо встановлення підстав для режимних заходів без очевидних посилених гарантій прозорості, незалежного контролю або механізмів оскарження. З огляду на принцип недоторканності житла й приватності, це — ризик: якщо підзаконні акти після ухвалення закону нададуть підстави для безсудових втручань, громадяни й бізнес можуть опинитися вразливими. Отже, закон дає значні повноваження без одночасного врегулювання механізмів захисту прав людини.

Що робити вже зараз (практичні поради).

1) Операторам об’єктів і бізнесу: провести внутрішній аудит наявних джерел радіації, договорів з охороною, процедур доступу; підготувати план технічного вдосконалення та оцінку витрат — це значно спростить виконання майбутніх вимог і захистить у разі режимних перевірок.

2) Громадянам, що живуть поблизу потенційних об’єктів: фіксуйте стан житла й майна, зберігайте документи, фотографуйте майно; у випадку обмежень доступу просіть письмові розпорядження/накази й протоколи — це підґрунтя для подальшого оскарження.

3) Всім зацікавленим сторонам: домовляйтеся з адвокатом, який має досвід адміністративних і конституційних спорів, для швидкого реагування на можливі безпідставні обмеження; готуйтеся до участі в громадських консультаціях при підготовці підзаконних актів Кабміну.

4) Моніторьте прийняття підзаконних актів (Порядок взаємодії, методики оцінки) — саме в них визначатиметься, чи розшириться практика безсудових заходів. Якщо у підзаконних актах з’являться норми, що дозволяють втручання без незалежного контролю — готувати адміністративне чи конституційне оскарження.

Коротко: безпека — потрібна, але механізм, який дає виконавчій владі широкі дискреційні повноваження й одночасно не посилює гарантій незалежного контролю та прозорості, створює реальні ризики для приватного життя, майна і бізнесу.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 04.05.2026Надано для ознайомлення
  • 01.05.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 01.05.2026Передано на розгляд керівництву
  • 01.05.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот