Емоційно: держава намагається прямо забрати «військові» гроші з загального фонду й направити їх на підвищення зарплат військовим — швидко і цілеспрямовано. Це зрозуміло і логічно з точки зору мобілізації ресурсів під час війни, але має свої підводні камені.
Що саме пропонують змінити і навіщо: з 1 липня по 31 грудня 2026 року весь військовий збір (той самий «військовий збір», що утримується з зарплат і доходів фізосіб) зараховується не в загальний фонд, а в спеціальний фонд Державного бюджету й спрямовується Міністерству оборони на збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Додатково — зобов’язання уряду при формуванні майбутніх бюджетів спрямовувати щонайменше 20% частини ПДФО від доходів у вигляді грошового забезпечення військових і поліцейських на головних розпорядників коштів сектору безпеки і оборони для подальшого автоматичного перенаправлення в підрозділи пропорційно сплаченому податку. Мета — швидко збільшити виплати й підвищити мотивацію/утримання особового складу.
- Вигоди: додатковий та відносно передбачуваний ресурс для підвищення зарплат військових; швидше реагування на кадрові потреби; поліпшення матеріального стану солдатів у короткому терміні; політична прозорість цілей витрачання — зрозуміло, на що мають піти кошти.
- Ризики й втрати: знижується гнучкість бюджетних пріоритетів — гроші, які могли б піти на інші критичні потреби (медицина, логістика, соціальна підтримка), будуть зарезервовані під зарплати; ризики подвійного фінансування або «перекладання» витрат з одного заголовка бюджету на інший; можливі проблеми з пропорційним та справедливим розподілом між частинами; імплементація в короткі строки створює технічні й адміністративні витрати.
- Кого зачепить: прямим платником військового збору є населення — фактично частина доходу громадян тепер офіційно «прив’язана» до їхніх же зарплат як джерело фінансування грошового забезпечення; місцеві бюджети можуть втратити частину ресурсів, якщо механіка перерозподілу змінює потік ПДФО; для МСП і великого бізнесу — пряме податкове навантаження не змінюється, але зростає адміністративний супровід (звітність, взаємодія з держказначейством та/або контролюючими органами).
- Наслідки для МСП: опосередковано: потреба оновити зарплатні процеси, можлива плутанина в бухобліку й потреба додаткових роз’яснень від податкової; фінансово — без значного прямого навантаження, але підвищена адміністративна складність.
- Наслідки для великого бізнесу: схожі на МСП, але масштабніші через більшу кількість працівників; можливі репутаційні ризики, якщо робочі помилки призведуть до затримок або невірних перерахувань.
- Ризики корупції та зловживань: концентрація додаткових коштів у спецфонді під контролем Міноборони і механізм «автоматичного спрямування» підрозділам створюють сприятливі умови для непрозорого розподілу, неякісних закупівель чи розпилу; без жорсткого аудиту й публічної звітності ризик зловживань істотний.
- Прямі й непрямі витрати: прямі — нормативно не збільшуються (це перерозподіл існуючих надходжень), але непрямі: витрати на адміністрування, адаптацію казначейських та податкових процедур, контроль і аудит, а також потенційні соціальні витрати від скорочення інших бюджетних програм.
- Коли й як запрацює: норма набирає чинності з 1 липня 2026 — тобто уряд має за кілька тижнів/місяців затвердити порядок перерахунків, змінити платіжні та звітні процедури, налаштувати механізми розподілу по частинах. Саме технічне впровадження — ключове місце, де виникнуть проблеми.
Висновок: сама ідея — направити гроші, зібрані на оборону, безпосередньо на підвищення грошового забезпечення військових — має сильне моральне та політичне підґрунтя і може швидко підвищити мотивацію частин. Однак практика може виявитися проблемною: втрата бюджетної гнучкості, адміністративні витрати та високий ризик непрозорого розподілу роблять ініціативу радше помірковано позитивною, але вимогливою до механізмів контролю. Загалом — корисно при суворому запровадженні прозорих правил і контролю; небезпечно, якщо це просто перенаправлення грошей без нових інституцій протидії зловживанням.
Що робити вже зараз: громадянам і військовим — стежити за виписками та публічними звітами Міноборони про використання спецфонду; працівникам бухгалтерії й HR — підготуватися до оновлення процедур нарахування та звітності; бізнесу — оновити платіжні та облікові процедури, підготувати запитання до податкової; громадським організаціям і контролюючим органам — наполягати на щоквартальних публічних звітах, незалежному аудиті надходжень і витрачань спецфонду, чітких критерія розподілу між підрозділами і механізмах відстеження пропорційності.