Нарешті — спроба зробити «військовий збір» більш цільовим. Чи перетвориться це на реальну гарантію виплат для військових, чи на ще один «офшор» у бюджеті — залежить від деталей запровадження.
У чому суть змін і навіщо їх роблять. Законопроєкт доповнює Бюджетний кодекс: з 1 січня 2027 року по 31 грудня третього року після припинення або скасування воєнного стану весь військовий збір, що справляється за нормами Податкового кодексу, зараховується не до загального фонду бюджету, а до спеціального фонду Державного бюджету і спрямовується на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Мета — закріпити правово цільове використання ресурсу, підвищити прозорість і гарантувати платникам, що їхні платежі підуть саме на зарплати військовим.
Як це працюватиме на практиці (типова логіка таких змін). Мінфін і Казначейство мають виділити окремий бюджетний рахунок і код класифікації видатків, оновити звітність, встановити правила перерахувань від податкових органів до спецфонду. Період дії синхронізовано з продовженням справляння збору — три роки після припинення воєнного стану.
- Вигоди: 1) Пряма прив’язка збору до виплат підвищує соціальну легітимність платежу і може покращити мораль серед військових; 2) Більше прозорості для суспільства — легше контролювати, куди йдуть кошти; 3) Політична відповідальність: складніше перенаправити «військові» гроші на непрофільні програми без публічного резонансу.
- Ризики та втрати: 1) Зменшення бюджетної гнучкості — під час відбудови чи економічних шоків гроші, які могли б піти на інші критичні потреби, будуть заблоковані; 2) Створення «позафондового» або слабко контрольованого спецфонду може підвищити ризики корупції, якщо не прописати чіткі процедури витрат і аудит; 3) Адміністративні витрати на розмежування, інформування платників і технічну реалізацію (оновлення ІТ, звітності); 4) Можлива непряма потреба компенсувати ці кошти іншими податками або скороченням видатків — тягар може лягти на бізнес і платників податків загалом.
- Кого зачіпає: Фактично всіх, хто сплачує військовий збір (працюючі громадяни через доходи, частина операцій бізнесу). Для МСП це означає більше прозорості, але й потенційну жорсткість фіскальної політики з боку держави; для великого бізнесу пряма фінансова шкода невелика, проте зростають ризики жорсткішого бюджетного регулювання в інших сферах.
- Ризики корупції та зловживань: без чіткого опису витратних статей і публічної звітності спецфонд може використовуватися для «перекладання» витрат поза загальним бюджетом; можливі маніпуляції з класифікацією витрат (перекваліфікація непрофільних витрат як «грошове забезпечення»).
- Прямі й непрямі витрати: прямі — технічна адаптація бюджетних процедур і звітності; непрямі — обмеження бюджетної політики, можливі компенсації через інші податки або скорочення програм.
Висновок. Ініціатива має сильний політичний і соціальний сенс: закріпити зв’язок «плати — користь» і захистити виплати для військових. Але у відсутності чітких гарантій прозорості, правил розпорядження спецфонду та стороннього аудиту це рішення несе помітні ризики — від скорочення бюджетної гнучкості до зловживань у розподілі коштів. Тому оцінюю законопроєкт як помірно позитивний (+25) за умови доопрацювання механізмів контролю.
Поради — що робити вже зараз: громадянам: стежити за прозорістю витрат спецфонду, вимагати публічних щоквартальних звітів; військовим: фіксувати фактичні затримки і зміни в грошовому забезпеченні; бізнесу та МСП: переглянути платіжну дисципліну та грошовий прогноз на 2027 рік; депутатам і активістам: вимагати в законодавчому акті чітких статей витрат, незалежного аудиту та публічної онлайн‑панелі витрат; Мінфіну і Казначейству: підготувати кодування, порядок перерахувань і стандарти звітності заздалегідь, щоб уникнути «розриву» у виплатах з 01.01.2027.