Коротко й емоційно: держава хоче мати не тільки в’язницю для тих, хто вчинив воєнні чи інші міжнародні злочини, а й можливість відбирати їхнє майно — щоб карати сильніше, повертати Україні втрати та позбавляти злочинців вигод від злочину.
Що саме пропонують і навіщо. Ініціатива вносить до Кримінального кодексу норму, яка дає судам право призначати за низкою статей розділу про злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку покарання «із конфіскацією майна або без такої». Тобто конфіскація стає додатковим (альтернативно визначеним) видом покарання для агресії, воєнних злочинів, геноцидів, злочинів проти людяності, екоциду, застосування/обороту зброї масового знищення, найманства тощо.
Мотиви — класичні: посилити превенцію, індивідуалізувати покарання, повернути у державну власність активи осіб, які фінансували чи нажилися на злочинах, та приведення практики у відповідність до міжнародних стандартів (зокрема Римського статуту МКС і практики деяких європейських країн).
Як це працюватиме на практиці. Суд зможе у вироку додавати або не додавати конфіскацію — «із конфіскацією майна або без такої». Конфіскація має стосуватися майна, що прямо чи опосередковано здобуто від злочину або пов’язане з кримінальною діяльністю, але в реаліях війни це означає масштабні слідчі й фінансові процедури: встановлення власників, виявлення підстав прав третіх осіб (bona fide), взаємодія з банками, реєстрами, можливі міжнародні запити щодо замороження й передачі активів.
Коли запрацює. Закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має підготувати підзаконні акти протягом двох місяців. Проте ефективне застосування — запуск механізмів відстеження активів, створення спеціальних підрозділів у прокуратурі та судовому апараті, міжнародна взаємодія — займе місяці й роки. До першого великого вироку з конфіскацією мине значний час.
- Вигоди: посилення відповідальності та превенції; інструмент повернення активів, які були здобуті через агресію або експлуатацію; узгодження з міжнародними стандартами; можливість позбавити можливостей фінансувати нові злочини.
- Ризики / втрати: ризик політизованих або селективних переслідувань та незаконних вилучень; ускладнення інвестиційного клімату через невизначеність захисту власності; великий адміністративний і судовий тягар (експертизи, міжнародна правова допомога); потенційні шкоди для третіх добросовісних власників і партнерів; корупційні ризики при розпорядженні конфіскованим майном; висока вартість розслідувань та управління активами.
- Кого торкнеться: безпосередніх виконавців і організаторів міжнародних злочинів, їхніх фінансових сприятелів, підприємств та мереж, які використовувалися для злочинної діяльності; також — ризик домішок для бізнесу, пов’язаного з підозрюваними.
- Наслідки для МСП: загалом помірні, якщо малий бізнес не має прямого зв’язку зі злочинною діяльністю; головна небезпека — репутаційні втрати і ризики для компаній, що працювали з підозрілими контрагентами.
- Наслідки для великого бізнесу: серйозні, якщо бізнес був використаний для фінансування чи прикривання злочинів — можливі арешти, замороження рахунків, судові суперечки, втручання в корпоративні структури; іноземні інвестори вимагатимуть додаткових гарантій.
- Ризики корупції та зловживань: високі без чітких процедур, прозорого розпорядження конфіскатом, незалежного судового контролю і захисту прав добросовісних третіх осіб.
- Прямі та непрямі витрати: витрати держави на розслідування, експертизи, створення реєстрів, міжнародні процедури; витрати бізнесу на юридичний супровід; можливі санкції/витрати через міжнародні спори.
Висновок. Ідея — морально й юридично виправдана: кримінал не повинен збагачуватися, а держава має інструменти повертати збитки. Але в такій сильній мірі конфіскація — двосічна зброя: без чітких гарантій прав третіх осіб, прозорих правил арешту й розпорядження активами, незалежного судового контролю та механізмів міжнародної взаємодії вона може породити зловживання, пошкодити інвестиційному клімату та створити додаткове навантаження на суди й правоохоронні органи. Тобто корисно, але лише за умови сильних процедурних запобіжників.
Що робити вже зараз (поради громадянам і бізнесу): 1) провести аудит контрагентів і власності, документувати джерела походження активів; 2) уникати угод з підсанкційними чи підозрілими особами; 3) для власників бізнесу — розділити функції управління і власності, посилити комплаєнс; 4) для юридичних осіб — привести корпоративні документи у порядок, бути готовими доводити правомірність походження коштів; 5) мати на зв’язку адвоката, який спеціалізується на кримінальних справах та міжнародній правовій допомозі; 6) для держави — забезпечити чіткі критерії, механізми захисту bona fide третіх осіб і прозоре управління конфіскатом.