Коротко й емоційно: держава нарешті намагається зняти бар'єр у вигляді судового збору для людей та бізнесу, які хочуть вимагати компенсацію за збитки від актів або дій, визнаних неконституційними. Це крок назустріч праву на відшкодування — але без чітких правил він може породити нові проблеми.
Що саме хочуть змінити і навіщо. Проект доповнює Закон «Про судовий збір» двома важливими позиціями: (1) звільнення від збору для заяв про перегляд судових рішень у зв’язку з встановленою Конституційним Судом неконституційністю (або конституційністю) застосованого чи не застосованого акта; (2) звільнення від збору для позовів про відшкодування шкоди, завданої актами чи діями, що визнані неконституційними. Мета — реалізувати конституційний припис (ч. 3 ст.152) і усунути фінансовий бар'єр доступу до суду щодо компенсації за неконституційні рішення або нормативні акти.
Як це працюватиме на практиці і чого очікувати. Формально: після опублікування закону відповідні заяви і позови не підлягатимуть стягненню судового збору. Однак реальні виплати держави будуть залежати від подальшої процедурної дисципліни: доведення шкоди, причинно-наслідкового зв’язку з неконституційним актом, строки позовної давності, розмір компенсації та бюджетні можливості. В пояснювальній наголошують, що фінансування забезпечать за вже існуючим кодом видатків (3504030), але це не скасовує ризику зростання витрат і додаткових адміністративних процедур.
- Вигоди: знімання бар’єру судового збору підвищує доступ до правосуддя; визнається практична імплементація конституційного припису; особи (фізичні й юридичні) отримують реальнішу можливість домагатися компенсації; стимул до очищення правового поля від неконституційних норм.
- Ризики і втрати: потенційний сплеск позовів (переважно про матеріальну шкоду) і навантаження на суди; значні бюджетні витрати на компенсації без чітких критеріїв розміру і порядку виплат; зловживання — масові або штучно сформовані позови, коли позивачі намагаються «перекваліфікувати» звичайні спори в компенсаційні; невизначеність процедур (як саме рахувати збитки, чи поширюється право на компенсацію на період до/після рішення КСУ) — це дає простір для корупції та політично вмотивованих рішень; для бізнесу — ризик додаткових резервів і непередбачуваних витрат, особливо якщо мова про скасовані норми оподаткування або регуляторні правила.
Короткий висновок: загальна ідея — позитивна: держава визнає обов'язок відшкодовувати шкоду від неконституційних актів і прибирає фінансовий бар’єр для звернення до суду. Але без детального і жорсткого процесуального регулювання це може перетворитися на джерело масових і сумнівних претензій і значних бюджетних витрат. Тому оцінка — умовно позитивна при умові додаткових запобіжників; інакше — ризиковане рішення.
Кому і коли болітиме або допоможе: фізичні особи — отримають доступ і шанс на компенсацію, але мають бути готові до доведення шкоди; МСП — короткострокова вигода (без судового збору), але ризики регуляторних компенсацій можуть підвищити невизначеність; великий бізнес — потенційно найбільші суми компенсацій та необхідність формувати резерви; бюджет — прямий ризик збільшення видатків; суди — навантаження і потреба в методичних роз’ясненнях.
Що робити вже зараз (поради): по-перше, фізичним особам і бізнесу — збирайте й зберігайте документи, що підтверджують збитки, фіксуйте дату застосування спорного акта і наслідки його застосування; консультуйтеся з юристом до подачі позову, щоб вибрати правильний правовий механізм (відшкодування шкоди ≠ перегляд основного спору); по-друге, підприємствам — проводьте юридичний аудит нормативів, оцінюйте можливі ризики неконституційних рішень та закладайте резерви; по-третє, державним органам — готувати чіткі методики обліку, критерії компенсацій, антикорупційні механізми та пропозиції щодо строків і меж відповідальності; по-четверте, парламентарям і адміністрації — доповнити закон нормами про строки звернення, стандарти доведення, обмеження відповідальності й уніфіковану процедуру розрахунку шкоди.