Коротко й емоційно: держава пропонує, щоб гроші з «військового збору» йшли не в загальний кошик держави, а напряму до спеціального фонду на забезпечення Збройних Сил та закупівлю/модернізацію техніки. Звучить справедливо — але під питанням залишаються прозорість, ефективність витрат і баланс бюджету.
Що саме хочуть змінити і навіщо: в Бюджетному кодексі виключають військовий збір зі складу доходів загального фонду і визначають його джерелом формування спеціального фонду. Кошти цілком спрямовуються на діяльність ЗСУ та на закупівлю та модернізацію військової техніки. Мета — надати цільового характеру цьому платежу, зробити фінансування оборони більш передбачуваним та прозорим.
- Вигоди: збільшення цільової видимості фінансування оборони; вищий ступінь прогнозованості для закупівель і модернізації техніки; відповідність назви платежу його призначенню (покращення суспільної довіри, якщо запровадять звітування).
- Позитивний вплив на ЗСУ: стабільніший пул коштів для довготривалих закупівель та модернізації; можливість планувати проєкти без щорічних баталій у загальному фонді.
- Втрати/обмеження для бюджету: знижується фіскальна маневреність загального фонду — менше простору для фінансування соцсфери, ремонту доріг, медицини, якщо не знайдуть компенсаційних джерел.
- Ризики корупції та зловживань: концентрування великих сум на військових закупівлях підвищує привабливість недоброчесних схем, якщо не посилити аудит, прозорі процедури закупівель і парламентський контроль.
- Прямі й непрямі витрати: технічне переналагодження бюджетного та податкового обліку, інформаційні системи, підготовка змін до бюджету — короткострокові адміністративні витрати; у довгостроковій перспективі — ризик зростання дефіциту загального фонду і потреби в нових запозиченнях або податках.
- Кого торкнеться: платників військового збору (фізособи/платники), держбюджету в цілому, підрядників і виробників озброєнь; громадян — опосередковано через можливі скорочення неприбуткових видатків.
- Вплив на МСП: безпосередніх податкових змін для малого бізнесу немає (ставка не змінюється), але непрямо можуть впливати зміни бюджетних програм, дотацій та держзакупівель.
- Вплив на великий бізнес: для оборонних компаній — більше контрактів; для решти секторів — мінімальний прямий вплив, але можливі зміни умов держпідтримки через перерозподіл фондів.
- Коли і як запрацює: норма набирає чинності наступного дня після публікації, але практична реалізація потребує внесення змін до закону про держбюджет (КМУ має подати проєкт змін протягом 3 місяців). Фактичні перекази та зміни в обліку можуть стартувати після внесення і затвердження цих змін у бюджеті на 2026 рік.
Висновок: загалом ініціатива — позитивна з точки зору цілей: краща адресність фінансування оборони і потенційне підвищення довіри платників. Однак без жорстких механізмів прозорого звітування, зовнішнього аудиту та посиленого контролю за закупівлями це рішення підвищує ризики корупційних зловживань і зменшує гнучкість державних фінансів. Тобто: корисно для армії за умови серйозних запобіжників; ризиково для суспільства, якщо їх не буде.
Поради — що робити вже зараз: громадянам і активістам — вимагати публічного плану використання коштів, регулярних звітів і незалежного аудиту; представникам парламенту — голосувати лише за законопроєкт, який одночасно вводить антикорупційні механізми й чітку звітність; Міністерству фінансів і оборони — підготувати стандартні процедури закупівель, публічні тендери та звітування; бізнесу (особливо оборонним підрядникам) — готуватися до посилення конкурсних процедур і прозорих закупівель; малому бізнесу — відстежити можливі зміни в держпідтримці і бюджетних програмах.