Емоційно: держава робить ставку на уран — переводить СхідГЗК у статус державного акціонерного товариства і готує його до приєднання до «Енергоатома». Це може прискорити розвиток галузі, але відкриває двері для ризиків — від непрозорих оцінок активів до зняття відповідальності перед кредиторами.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
Уряд пропонує перетворити ДП «Східний гірничо‑збагачувальний комбінат» у 100% державне акціонерне товариство (АТ). Мета — підвищити інвестиційну привабливість, дати підприємству «корпоративну гнучкість», розвивати видобуток урану для енергетичної незалежності та в подальшому приєднати це АТ до НАЕК «Енергоатом». Для досягнення цього законопроєкт вводить низку особливих процедур і виключень:
• Перетворення здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, який і стане засновником АТ. Строки інвентаризації та інші процедури встановлює засновник.
• Формування статутного капіталу: вартість активів визначається оцінкою, але при визначенні капіталу не враховуються довгострокові й поточні зобов’язання — фактично статутний капітал може бути завищений, бо борги «вимітають» за дужки методики.
• Значні процедурні спрощення: не потрібно дозволу Антимонопольного комітету при утворенні; не вимагається згода кредиторів на переведення боргів; не потрібно інформувати боржників про перехід прав вимоги; не обов’язкові аудиторські чи екологічні перевірки в повному обсязі.
• Захист від банкрутства і виконавчих дій: до державної реєстрації — зупинка (мораторій) на відкриття проваджень у справах про банкрутство; а після реєстрації протягом трьох років — заборона на відкриття проваджень щодо нового АТ та зняття арештів на майно/кошти (за винятком певних соціальних виплат).
• Реєстрація речових прав на майно передається на підставі передавального акта без попередньої держреєстрації права власності; земельні ділянки в постійному користуванні переходять у користування АТ з дня реєстрації.
• Кабінет Міністрів має протягом 4 місяців після реєстрації розробити план приєднання до «Енергоатома».
- Вигоди (що обіцяє держава): оперативне перетворення задля прискорення інвестицій і модернізації; можливість масштабувати видобуток урану; підвищення операційної гнучкості та впровадження корпоративного управління; потенційне зростання інвестицій і зарплат при успішній реорганізації.
- Ризики і втрати для громадян і суспільства: послаблення прав кредиторів і контрагентів (борги «не враховуються» при формуванні капіталу); підвищений ризик непрозорого переоцінювання активів і виведення вартості через передавальні акти; обмеження доступу до інформації про оцінки і передачі активів; екологічні ризики за рахунок зменшення обов’язкових аудитів/перевірок.
- Наслідки для МСП: постачальники й підрядники можуть опинитися в програші — заборони на виконавчі дії і припинення проваджень тимчасово унеможливлюють стягнення заборгованостей; договірні права залежать від волі засновника і управління АТ.
- Наслідки для великого бізнес і інвесторів: потенційні можливості у проєктах постачання, будівництва і спільних інвестицій; але іноземні й приватні інвестори будуть стримані від участі через спеціальні виключення (мораторії, відсутність захисту кредиторів) і ризики корпоративного управління без зовнішніх гарантій.
- Ризики корупції та зловживань: висока ймовірність маніпуляцій з оцінкою майна (методика дає простір для завищення вартості); передавальні акти як підстава для реєстрації прав дають можливість прискорено передавати активи без прозорого контролю; кадрові призначення наглядової ради/дирекції централізуються — ризик кумівства і політичного контролю.
- Прямі і непрямі витрати: держава може взяти на себе невраховані зобов’язання або покрити накопичені борги в майбутньому; можливі судові витрати через оспорювання передачі майна; місцеві громади можуть не отримати компенсацій за землю чи екологічний збиток; короткостроково — менші надходження від стягнень з боржників.
- Кого торкнеться: працівники комбінату, кредитори і постачальники, місцеві громади, національний енергоринок та платники податків; вплив — негайний (після опублікування) і тривалий (трирічний мораторій після реєстрації).
- Коли і як запрацює: закон набирає чинності наступного дня після опублікування; держпідприємство має протягом 1 місяця здійснити казначейські процедури; після реєстрації АТ починає діяти трирічний мораторій на банкрутства/виконавчі дії; Кабмін має 4 місяці на план приєднання до «Енергоатома».
Висновок: загалом ініціатива — змішаний пакет: вона може допомогти швидко модернізувати виробництво урану й укріпити енергетичну безпеку, але робиться це значною мірою через виключення з базових прав кредиторів і процедур прозорості. Якщо не запровадити суворі механізми публічної оцінки, нагляду і захисту інтересів третіх осіб, користь від реформи ризикує розбитися об корупційні та фіскальні ризики.
Що робити вже зараз (коротко й по суті):
1) Громадським організаціям і журналістам — вимагати публікації актів оцінки, передавальних актів і проєкту статуту АТ; оголосити громадські слухання з розкриттям оцінок.
2) Кредиторам і контрагентам — документувати вимоги, зберігати всі договори й платіжні документи; розглянути можливість адміністративних запитів та відкритих звернень до контролюючих органів.
3) Працівникам — забезпечити фіксацію трудових прав та вимог із виплат, моніторити обіцянки щодо збереження робочих місць і зарплат.
4) Депутатам і наглядовим органам — вимагати чітких антикорупційних механізмів: незалежний аудит оцінок, прозоре конкурсне призначення на керівні посади, публічну процедурну карту приєднання до «Енергоатома».
5) Бізнесу та інвесторам — оцінювати угоди з урахуванням ризику відсутності виконуваних гарантій і трирічного мораторію; погоджуватися на проєкти лише з чіткими контрактними гарантіями.
Переглянути оцінки, наполягати на прозорості і контролі — і тоді перетворення може принести більше користі, ніж шкоди.