Емоційно: уряд намагається «переобладнати» Укртфонд — дає йому нові інструменти підтримки (довгострокові проєкти, транші, креативні індустрії), але одночасно підсилює контроль і роль держави. Це може відкрити додаткові можливості — або затиснути фінансування в бюрократії та політиці.
Що саме хочуть змінити і навіщо. У проекті закону: 1) вводять чіткі визначення (грант, проєкт, довгостроковий проєкт, рейтинговий список) та формалізують довгострокові гранти (12–36 місяців) з можливістю фінансування траншами; 2) розширюють предмет підтримки — офіційно додають «креативні індустрії» та внутрішній туризм; 3) підсилюють роль Дирекції у формуванні рейтингових списків, а Наглядова рада отримує затверджувальні функції (стратегія, пріоритети, регламенти, погодження великих проєктів і довгострокових ініціатив); 4) змінюють порядок формування Наглядової ради — деталізують інтернет-голосування, посилюють вимоги до закладів/НГО (від 2 років активної діяльності; для громадських об’єднань — 3 роки участі у голосуванні), затвердження персонального складу здійснює центральний орган; 5) поширюють норми антикорупційного законодавства на Дирекцію та членів Наглядової ради; 6) централізують затвердження Положення про Наглядову раду та деяких процедур — фактично більше важелів погодження у міністерства/центрального органу; 7) дають Фонду право вимагати бухгалтерські дані, проводити моніторинг і розривати договори за порушення; 8) дозволяють співфінансування з резидентами і нерезидентами та деталізують публічність списків і рішень.
- Вигоди: формалізація довгострокових проєктів і траншів дає можливість масштабніших ініціатив; додавання креативних індустрій розширює коло потенційних бенефіціарів; публічні рейтингові списки і поширення антикорупційних вимог підвищують прозорість на папері; чіткі правила звітності та контроль підвищують фінансову дисципліну.
- Ризики: більше погоджень у центрального органу і роль Наглядової ради в затвердженні великих проєктів — ризик політичного впливу або «узгодження» проєктів за політичними, а не професійними критеріями; інтернет-голосування і складні вимоги до НГО створюють бар’єри для нових ініціатив; порогові вимоги (наприклад, погодження для проєктів >150 мінімальних зарплат) уповільнять великі проєкти; право вимагати бухдокументи і перевіряти фінзвіти збільшує адміністративне навантаження, особливо для малих митців і МСП.
- Втрати/кошти: непрямі витрати на підготовку звітності, ведення прозорості, IT для голосувань та публікацій; затримки у виплатах через погодження і нові процедури; для МСП та митців з низькою адміністративною спроможністю — реальна втрата шансів отримати грант.
Кого точно торкнеться: незалежні митці та невеликі творчі студії (зростуть вимоги до звітності), креативний бізнес і культурні НГО (можуть отримати доступ до довгострокового фінансування, але одночасно — зазнати відбору через жорсткі вимоги), великі культурні проєкти (будуть підпадати під додаткове погодження Наглядової ради), діаспора та міжнародні партнери (відкрито співфінансування), Дирекція та Наглядова рада — під антикорупційні правила.
Коли і як запрацює на практиці: закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має 6 місяців привести акти у відповідність — саме цей перехідний період і буде часом, коли найінтенсивніше проявляться і позитивні, і негативні ефекти: затримки, нові процедури, підготовка IT-інструментів для голосування і публікацій.
Висновок: структурно — крок уперед у формалізації інструментів (довгострокові проєкти, транші, прозорі рейтинги). Проте на практиці ризик політизації та бюрократизації вищий: якщо контрольні і погоджувальні функції центральних органів і Наглядової ради не будуть суворо розмежовані від політики, суспільство і культура отримають більше правил, але менше справжньої свободи творчості. Тож оцінюю ініціативу як загалом ризикову з можливістю користі за умови належних гарантій незалежності.
Що робити вже зараз (поради): 1) митцям і МСП: підготуйте стандартизовані кошториси, бухгалтерські шаблони і пакети публічних звітів; навчіться працювати з траншами; плануйте співфінансування; 2) НГО та закладам культури, які хочуть брати участь в інтернет-голосуванні: перевірте статус реєстрації і активність за останні 2–3 роки, оформіть веб‑докази діяльності (портфоліо заходів, пости, звіти); 3) великим проєктам: закладіть у бюджет час і кошти для погоджень Наглядової ради та можливих узгоджень контрактів; 4) усім: відслідковуйте публікації списків і рішень фонду, готуйте політично нейтральні, але професійні мотиваційні листи і біографії для конкурсів; 5) юристам і бухгалтеріям: пропонуйте послуги з підготовки звітності та аудитів; 6) громадськості: вимагайте чітких критеріїв і прозорих процедур погоджень, беріть участь у консультаціях.