← Повернутися

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість

15112 · 30.03.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: -5

Коротко про те, що змінює уряд: маркетплейси стають платниками ПДВ за дистанційні продажі до €150, уточнені бази оподаткування, звільнення для подарунків до €45, заборона на податковий кредит та інші наслідки для бізнесу й споживачів.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: -5
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Коротко і по суті: готуйтеся платити по-новому. Держава перекладає відповідальність за нарахування і сплату ПДВ з одержувача і поштових операторів на підприємства електронного інтерфейсу (маркетплейси) — включно з нерезидентами та їхніми посередниками. Одночасно змінюються пороги і пільги для імпорту невеликих партій.

Що саме хочуть змінити і навіщо. Основні моменти ініціативи:

– Маркетплейси (підприємство електронного інтерфейсу) визнають особами, відповідальними за нарахування і сплату ПДВ при дистанційному продажі товарів, що ввозяться в Україну покупцям–фізособам.

– Для операцій дистанційного продажу встановлюється спеціальна межа: товари (крім підакцизних) зі сумарною фактурною вартістю до еквівалента 150 євро підпадають під ці правила (тобто зазвичай — під обов’язок маркетплейсу нарахувати, декларувати й перерахувати ПДВ).

– Зберігається (і формалізується у вигляді окремого пункту) звільнення від ПДВ для переміщень некомерційного характеру від фізособи до фізособи — до 45 євро (подарунки без оплати).

– ПДВ для дистанційних продажів не дає права на формування податкового кредиту в особи, що здійснює діяльність за правилами дистанційного продажу; також така особа не складає податкові накладні на такі операції.

– База оподаткування для таких операцій — сумарна фактурна вартість згідно з митним кодексом; у випадку нерезидентів база і сума можуть визначатися в іноземній валюті. Податкові зобов’язання виникають за датою отримання коштів маркетплейсом (не датою митного оформлення).

– Нерезидентські платформи зобов’язані вести спеціальний облік дистанційних продажів і можуть покладати обов’язки на визначених посередників.

  • Вигоди: додаткові надходження до бюджету (у пояснювальній записці прогнозують ~10 млрд грн/рік); вирівнювання конкурентних умов для внутрішніх і закордонних продавців; гармонізація з підходами ЄС (підстава для інтеграції).
  • Ризики для громадян: вищі фінальні ціни на покупках з-за кордону (маркетплейси можуть переложити ПДВ на споживачів); можливі затримки при доставці через додаткові перевірки/декларування.
  • Наслідки для МСП та індивідуальних продавців: більші операційні витрати, зміни в договорах з маркетплейсами, ризик втрати конкурентних переваг для малих продавців, особливо якщо платформа почне додатково стягувати комісію за адміністрування ПДВ.
  • Наслідки для великого бізнесу і платформ: значні IT‑інвестиції, адаптація бухобліку і внутрішніх процесів; нерезидентам треба буде вести облік і визначати валютну базу; можливі зміни комерційних моделей (більш агресивне ціноутворення, переведення частини продажів у «офлайн» схеми).
  • Ризики зловживань і корупції: ускладнення митних процедур відкриває поле для корупційних ризиків при класифікації товарів, оцінці сумарної фактурної вартості та «підгонці» результатів перевірок.
  • Прямі і непрямі витрати: IT‑інтеграція, юридичний супровід, підвищені логістичні витрати, навчання персоналу, витрати поштових операторів/експрес-перевізників на погодження нових реєстрів та процедур.
  • Кого торкнеться: маркетплейси, іноземні продавці, посередники, поштові та експрес‑оператори, кінцеві споживачі — всі ці групи відчують зміни; особливо вразливі дрібні продавці та покупці з низьким доходом.
  • Коли і як запрацює: передбачено набрання чинності з 1 січня 2027 року; уряд має за півроку привести підзаконні акти у відповідність — готуйтеся до низки змін у порядках митного оформлення і звітності.

Висновок. Технічно й фіскально ініціатива логічна: вона закриває «дірки» в оподаткуванні імпорту дрібних посилок, вирівнює ринок і дає бюджету додаткові надходження. Але на практиці це створить адміністративний тягар для маркетплейсів і посередників, ризики підвищення цін для кінцевих покупців та ускладнення логістики. Для суспільства — змішаний результат: плюс для державних доходів і євроінтеграції, мінус для дрібного бізнесу та частини споживачів.

Що робити вже зараз (поради для різних груп):

1) Маркетплейсам і платформам: починайте технічну і юридичну підготовку — впроваджуйте облік дистанційних продажів, змінюйте умови для продавців, продумайте механізм перерахунку ПДВ у ціни й оновлення договорів з експрес‑перевізниками.

2) Малій експортно/імпортній торгівлі: перегляньте маржі, договори з маркетплейсами, бухгалтерію; домовляйтеся про прозорі умови відшкодування/компенсації ПДВ у ланцюгу.

3) Споживачам: очікуйте можливого подорожчання міжнародних покупок та перевіряйте, що саме маркетплейс включив у вартість замовлення (ПДВ, митні збори, комісії).

4) Громадським і бізнес‑асоціаціям: працюйте над деталізацією правил (переходні положення, чіткі сценарії для подарунків/повернень, питання податкового кредиту) і лобіюйте пом’якшення адміністративних вимог для МСП.

5) Всім: готуйтеся до змін до 01.01.2027 — технічно, контрактно та фінансово.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 07.04.2026Надано висновок Комітету
  • 30.03.2026Надано для ознайомлення
  • 30.03.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 30.03.2026Передано на розгляд керівництву
  • 30.03.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот