Емоційно: це великий удар по «тіньовим» доходам з платформ — і одночасно новий бюрократичний тягар для тих, хто працює чесно.
Що держава намагається зробити і навіщо. У законопроєкті імплементуються міжнародні правила (Модельні правила ОЕСР / DAC7) — Україна готується до багатостороннього автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI MCAA). Держава зобов’язує операторів платформ ідентифікувати продавців (фізичних осіб і організації), збирати детальні дані про доходи та рахунки, щорічно подавати «звіт про доходи підзвітних продавців», а також стати на облік у ДПС. Для продавців вводиться спеціальний режим оподаткування (переважно 5% — якщо виконано ряд умов: відкритий рахунок в Україні, розрахунки тільки через нього, обмеження по доходу, відсутність працівників тощо). Значна частина норм набирає чинності з 1.11.2026 (реєстрація операторів) та 1.01.2027 (повне застосування; перший річний звіт — за 2027 рік).
Що це реально означає на практиці — коротко:
- Вигоди: підвищення прозорості ринку платформ, вирівнювання конкурентних умов (місцеві продавці більше не матимуть конкурентів з прихованими доходами), підвищення податкових надходжень; виконання міжнародних зобов’язань (важливо для євроінтеграції та співпраці з МВФ); можливість для «прозорих» фізосіб отримати пільгову ставку 5% за простими умовами.
- Ризики / втрати для громадян і бізнесу: значні адміністративні та технічні витрати для платформ і продавців (налаштування KYC/KYB, зберігання документів 5 років+), ризик витоку або неправильного використання конфіденційних даних (банк/платіжні операції стануть доступні ДПС за запитом), посилення контролю і часті штрафи (штрафи для операторів: від кількох мінімальних зарплат до 100 мінзарплат; за неподачу звіту — 100 МЗП). Це ускладнить життя дрібним продавцям та МСП, які не готові до бухгалтерії та банківської звітності.
- Вплив на МСП та самозайнятих: малого продавця чекають або додаткові витрати на ведення обліку/документів, або ризик втрати права на пільгову ставку (якщо не дотримається умова по рахунку/розрахунках). Малі локальні платформи за витратами на впровадження можуть платити десятки тисяч гривень; середні — сотні тисяч; великі — мільйони гривень на інтеграцію і аудит.
- Вплив на великі платформи: великі міжнародні платформи вже мають подібні процеси, але для нерезидентів з’являються нові зобов’язання щодо реєстрації, звітності і можливого утримання податків для резидентів України; ризик ринку — частина платформ може змінити юрисдикцію або скоротити доступ для українських продавців.
- Ризики корупції і зловживань: збільшення обсягів детальної інформації у ДПС без одночасного посилення безпеки і чітких процедур підвищує ризик витоків і вибіркових перевірок; дорогою і негнучкий механізм штрафів може стати інструментом тиску.
- Прямі і непрямі витрати: IT-інтеграція, переклад форм, навчання персоналу, банківські процедури, консультації — для малого бізнесу це можуть бути регулярні витрати в кілька тисяч гривень на рік; для платформ — десятки тисяч дол. одноразово плюс операційні витрати.
Чіткий висновок: загалом — це потрібний крок в напрямку прозорості та відповідності міжнародним стандартам. Але користь для суспільства не буде автоматичною: користь залежатиме від того, наскільки грамотно і безпечно держава реалізує процедури, наскільки реалістичні терміни та чи будуть пом’якшення для МСП. Якщо систему запровадять «грубо», багато малих продавців опиняться в непотрібній бюрократичній пастці, а можливі витоки даних знизять довіру.
Поради — що робити вже зараз (крок за кроком):
Для фізичних осіб-продавців: відкрийте окремий поточний рахунок у банку в Україні і повідомте його оператору платформи; зберігайте первинні документи про операції; слідкуйте за річним лімітом продажів (еквівалент 2 000 євро) — якщо близько до межі, готуйтеся до декларування.
Для малих платформ/МСП: оцініть IT- і процедурні вимоги (KYC/KYB, збір і зберігання даних, звітність), підготуйтеся до витрат на впровадження (оцінка: від десятків до сотень тисяч гривень залежно від масштабу); перегляньте договори з продавцями (каскадуйте відповідальність, передбачте механізми отримання документів від продавців). Пам’ятайте про строки: реєстрація підзвітних операторів — до 1.01.2027 (пункт 53²), частина норм починає працювати з 01.11.2026.
Для великих платформ: підготуйте централізовану подачу звітів, автоматичну генерацію форм і функції для продавців (надання підтверджень резидентства, ідентифікаційних документів). Перегляньте податкові агентські функції і механізм утримання/перерахування податку.
Для банків: будьте готові на законній основі надавати ДПС дані про операції підзвітних продавців; перегляньте процедури захисту даних і процеси отримання згод клієнтів.
Усі: проконсультуйтеся з податковим юристом або аудитором зараз — пошук вразливих точок і виписаний план впровадження заощадить гроші і зменшить ризики штрафів.
Наостанок — не забудьте: зважити ризики збереження й обміну даними, підготувати внутрішню політику захисту інформації та план реагування на запити контролюючих органів. І якщо ви платник податків чи оператор платформи — починайте підготовку негайно, бо штрафи і строки реальні.