Коротко і емоційно: держава хоче залишити під час «повоєнного» періоду ті самі підвищені військові збори, які діяли за воєнного стану — ще на три роки після року, в якому він буде скасований. Це рішення відчують майже всі, хто платить податки.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива вносить невеликі, але суттєві правки до «перехідних положень» Податкового кодексу, які продовжують дію тимчасових ставок військового збору на три календарні роки, наступні за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан. Практично це означає: якщо воєнний стан буде припинено у році X, підвищені ставки і режим справляння збору залишаться в силі весь період X+1, X+2, X+3 (до 31 грудня третього року, наступного за роком припинення).
Конкретика, яку пропонує уряд (типова для таких норм): збереження існуючих тимчасових ставок — 5% для окремих фізичних осіб; для ФОПів-«єдинників» першої, другої та четвертої груп — фіксований обов’язок в розрахунку від однієї мінімальної зарплати (у пояснювальній — 10% від мінімальної зарплати на місяць, у 2026 році це приблизно 850 грн як база); єдинники третьої групи — 1% від доходу (окремі виключення — е‑резиденти тощо). Також відтерміновується перехід до нижчої ставки 1,5% для певних категорій (наприклад, військовослужбовців та працівників спецслужб) до початку року, наступного за завершенням трирічного періоду.
- Вигоди: стабільні надходження в бюджет у перехідний повоєнний період, краща фінансова подушка для відновлення інфраструктури та оборонних потреб; відповідність фіскальним зобов’язанням перед міжнародними партнерами (наприклад, МВФ), можливість планування державних програм на кілька років уперед.
- Ризики і втрати: додаткове навантаження на домогосподарства та малий бізнес (ФОПи), зниження купівельної спроможності; стимул до приховування доходів та «виведення» бізнесу в тінь; відстрочення інвестицій і найму; непропорційний вплив на найбільш вразливі верстви — мікропідприємців і низькодохідних працівників; адміністративні витрати на адміністрування і юридичні спори, ризики політичних маніпуляцій (подовженню тимчасових ставок може супроводжуватися тиском для надання окремих пільг лобі) і слабка адресність витрачання залучених коштів.
Кого зачіпає найбільше. Насамперед — самозайняті (ФОП 1,2,4 групи), платники єдиного податку третьої групи, окремі категорії фізичних осіб з оподатковуваним доходом, а також непосередньо бюджет і програмні ініціативи відбудови. Великий бізнес прямо менше страждає від самої ставки військового збору, але може відчути падіння попиту та ускладнення кадрової політики.
Коли норми запрацюють на практиці. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. У підсумку тимчасові ставки будуть застосовуватись починаючи з 1 січня 2025 року і до 31 грудня третього календарного року, що настає після року припинення воєнного стану — тобто фактично це трирічне «вікно» після остаточного завершення воєнного режиму.
Оцінка — добре це чи погано? З точки зору державної безпеки і бюджетної передбачуваності — помірно позитивно: держава отримає ресурси для відбудови й оборонних потреб. Але з точки зору соціальної справедливості та підтримки малого бізнесу — це крок ускладнює відновлення економіки та є регресивним за ефектом; в цілому для громадян і МСП рішення більше негативне, ніж позитивне, якщо не супроводжуватиметься компенсаторними заходами.
Практичні поради — що робити вже зараз. Перегляньте фінансові плани на 3 роки: робіть корекцію cash‑flow і запасу ліквідності; проконсультуйтесь із бухгалтером щодо оптимізації податкового навантаження — але в межах закону; перевірте групу оподаткування ФОП і можливі вигоди/витрати при зміні групи; підготуйте документи та облікові системи до тривалого використання нових ставок; бізнес‑асоціації — домагайтеся прозорості використання надходжень і чітких «sunset‑критеріїв» (умов для скасування підвищених ставок); працюйте над підвищенням цінової ефективності і цифровізацією обліку, щоб знизити адміністративні витрати.
Зверніть увагу: закон затверджує механізм на 3 роки після року припинення воєнного стану — отже плануйте фінанси на цей горизонт і лобіюйте адресні компенсації для вразливих груп.
Для остаточної користі від змін потрібно, щоб уряд паралельно оприлюднив чіткий план розподілу й використання цих додаткових коштів: без цього підвищення виглядає як просте подовження податкового тиску на тих, хто найменше може його витримати.