Коротко й емоційно: держава намагається дати шанс людям, які втратили дах над головою під час війни, — але одночасно відкриває двері для адміністративних складнощів і ризиків зловживань.
Що саме хочуть змінити і навіщо
Проєкт змінює частину другу статті 2 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду»: туди вноситься виключення — квартири/будинки, що перебували в аварійному стані, але були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій (починаючи з 24.02.2022), можуть підлягати приватизації за умови наявності звіту (акта) обстеження пошкодженого об’єкта. Також уточнюються формулювання щодо військових містечок і територій, тимчасово окупованих РФ.
Мета, яку заявляють — дати змогу особам, чиє житло не було зареєстроване у Державному реєстрі прав (наймачі держжитла), отримати правову можливість приватизувати пошкоджене/знищене житло і, відповідно, претендувати на компенсацію чи відновлення. На практиці це має зняти штучний бар’єр для внутрішньо переміщених осіб і спростити доступ до відшкодування через державні програми.
- Вигоди: відкриває шлях до компенсацій і відновлення для багатьох ВПО та наймачів держжитла; юридична можливість оформити майно (приватизація) дає право на подальші фінансові виплати чи відшкодування; стимул для ринку відновлення будівництва (попит на ремонти/реконструкцію).
- Ризики: корупційні схеми з фальшивими актами обстеження та підробленими реєстраціями; ризик «масової приватизації» державного майна за заниженими цінами або з порушенням прав реальних власників; навантаження на місцеві органи влади та БТІ через перевірки і ведення реєстрів; можливі судові спори, якщо до пошкодженого житла претендують кілька осіб.
- Втрати/витрати: непрямі витрати на відновлення адміністрування (перевірки, навчання, оновлення нормативок); потенційний дефіцит державних житлових фондів у разі непропорційної приватизації; ризик виплат подвійних компенсацій при недостатньому контролі.
Оцінка для різних груп
Громадяни (ВПО, наймачі): значна потенційна вигода — реальний шанс на компенсацію, але треба буде збирати докази й чекати процедури перевірки. МСП (реставрація, будівництво, сервіс): позитив — попит на послуги відновлення; середній бізнес у сфері нерухомості може отримати нові контракти. Великий бізнес: прямого впливу небагато, окрім компаній з великою експертизою в реконс¬трукції та управлінні нерухомістю. Корупційні ризики — середні/високі, якщо не ввести двоетапну перевірку актів та відкриті реєстри; прямі державні витрати — мінімальні на старті (згідно з пояснювальною запискою), але непрямі адміністративні витрати і витрати на моніторинг — будуть. Норми почнуть працювати з дня, наступного за публікацією закону; Кабмін має привести нормативну базу у відповідність протягом 3 місяців, отже реальна операційна можливість — за кілька місяців після опублікування.
Чіткий висновок: загалом ініціатива позитивна по духу — вона дає шанс тим, хто втратив житло під час війни, але реалізація без жорстких процедур верифікації і прозорих реєстрів створить великий простір для зловживань. Тобто — добра ідея з істотними ризиками на практиці.
Поради — що робити вже зараз
Громадянам: зберігайте всі докази свого проживання (договір найму, квитанції, фото до/після), звертайтеся в органи місцевого самоврядування за актом обстеження і фіксуйте його отримання; фіксуйте пошкодження фото/відео та свідків; консультуйтеся з юристом перед підписанням документів. Місцевій владі: підготуйте відкриті шаблони актів обстеження, публічні реєстри, механізм двокрокової перевірки (місцево + незалежний аудит). НГО/антикорупціонерам: вимагайте публічності актів обстеження й електронного журналу змін у реєстрах. Бізнесу (реконструкція): готуйте прозорі процедури тендерів, стандартні кошториси, документуйте кожну роботу.