← Повернутися

Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України

15079 · 13.03.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: -10

Аналіз проєкту постанови про утворення ТСК для розслідування дій чиновників і держпідприємств, які нібито завдають шкоди економічній безпеці: навіщо це, кому вигідно, які ризики для держбезпеки, бізнесу та донорів.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: -10
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Коротко і по суті: парламент запускає одну велику «ператяжку» на правоохоронні органи та держсектор — Тимчасову слідчу комісію (15 депутатів, строк роботи — рік) для розслідування можливих протиправних дій посадовців і використання міжнародної допомоги. Це інструмент контролю, але і серйозний політичний важіль.

Що саме хочуть змінити і навіщо: створити повноважний орган ВРУ, який збере матеріали щодо дій СБУ, Нацполіції, БЕБ, митниці, податкової, Держфінмоніторингу, Держаудитслужби, регулятора енергетики, прикордонників, ARMA та держсектору загалом; одночасно — відстежити, як використовуються кредити, позики та технічна допомога від початку повномасштабного вторгнення. Формально — підвищити парламентський нагляд, зміцнити економбезпеку та покращити звітність перед міжнародними донорами. Фактично — можливість привернути увагу до конкретних справ, але й ризик політичних інтервенцій у роботу спецслужб і контролюючих органів.

  • Вигоди: підвищення публічності процесів, виявлення системних зловживань; шанс підсилити законодавчі норми щодо прозорості використання міжнародної допомоги; сигнал для донорів, що питання контролю наглядається парламентом.
  • Ризики: політизація розслідувань (включно з кадровими «месиджами» до окремих органів); розкриття службової або таємної інформації, що шкодитиме операціям національної безпеки; дублювання повноважень прокуратури і НАБУ/САП; використання ТСК як інструмента тиску на конкурентів чи політичних опонентів.
  • Втрати (прямі й непрямі): репутаційні витрати для держави перед донорами у разі публічних скандалів; затримки в роботі контролюючих органів; додаткові витрати апарату ВРУ та комунікацій; можливі судові витрати після публічного звинувачення без достатніх доказів.
  • Наслідки для громадян: короткостроково — підвищений медіа‑інтерес і потенційне зростання недовіри до інститутів; середньостроково — якщо розслідування ефективне — краща віддача від публічних коштів. Але є ризик, що послуги (митниця, поліція, енергорегулятор) тимчасово погіршать роботу через «шторм» перевірок.
  • Для МСП: ризик додаткового адміністративного тиску та перевірок з «політичним» присмаком; але потенційна вигода — очищення ринку від корупційних практик, що знижують конкуренцію.
  • Для великого бізнесу: може стати мішенню публічних звинувачень або інструментом для перерозподілу ринків; одночасно — шанс на відновлення чесних правил гри, якщо розслідування буде професійним і неполітизованим.
  • Ризики корупції та зловживань у самій ТСК: вибіркова оприлюдненість матеріалів, витоки, використання інформації для компрометації опонентів; можливі «закулісні» домовленості щодо напрямків розслідувань.
  • Прямі та непрямі витрати: матеріально‑технічне забезпечення апарату, залучення експертів, юридичні процедури, потенційні компенсації за публічні помилки; непрямі — уповільнення реформ у ключових відомствах.
  • Кого торкнеться і коли це запрацює на практиці: перш за все — керівники та підрозділи згаданих органів, держпідприємства, бенефіціари міжнародної допомоги; фактичний вплив почнеться після перших публічних слухань і витягів з матеріалів (протягом кількох тижнів — місяців), юридичні наслідки — коли прокурорські чи судові інстанції візьмуть справи до свого провадження.

Висновок: ініціатива дає ВРУ інструмент контролю, що може бути корисним для прозорості та посилення відповідальності. Однак її надширокий мандат разом зі складом комісії, що значною мірою формувався за політичними квотами, створює високі ризики політизації, витоку чутливої інформації та дезорганізації роботи органів, важливих для безпеки під час війни. Тому загальний баланс — «помірна користь, але значні ризики»; без додаткових гарантій це більше загрожує стабільності, ніж її укріплює.

Поради — що робити вже зараз: співвітчизникам і малому бізнесу: зібрати й упорядкувати документи про взаємодію з держорганами, мати контакт юриста; для МСП і великого бізнесу: провести внутрішній комплайенс‑аудит, підготувати відповіді на можливі запити, не давати закритих домовленостей на публічні питання; для громадських організацій і донорів: вимагати чітких процедур доступу до класифікованої інформації, публічних критеріїв відбору справ, участі незалежних експертів і гарантій захисту свідків; для депутатів і клієнтів держорганів: наполягати на прозорих правилах роботи ТСК, чітких строках і обмеженнях доступу до держтаємниці, створенні підкомітетів з профільними експертами та механізму передачі справ до компетентних правоохоронних органів.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 24.03.2026Надано висновок Комітету
  • 17.03.2026Надано для ознайомлення
  • 16.03.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 13.03.2026Передано на розгляд керівництву
  • 13.03.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот