Емоційно: швидке усиновлення — це не бюрократія, а дитина, яка чекає дому; але чи не позбавляємо ми її додаткового захисту, забираючи «народну» перевірку?
Що пропонують змінити і навіщо. Ініціатива змінює частину четверту статті 293 Цивільного процесуального кодексу: зі списку справ, що розглядаються судом у складі одного судді та двох присяжних, виключається пункт про усиновлення. Мета авторів — прискорити розгляд цих справ, уникнути відкладень через неявку присяжних та зменшити тривале перебування дитини в інтернатних закладах.
Практична логіка. Поки що на усиновлення оформлюється повнота сімейних прав через рішення суду, яке за чинною нормою має прийматися судом у колегії з присяжними. Присяжні — непрофесійні громадяни, мобілізація яких часто ускладнює процес: відводи, неявки, затримки з призначенням. Автори вважають, що у справі, де є висновок органу опіки та фахові експертизи, роль присяжних номінальна і породжує затримки, що суперечить найкращим інтересам дитини.
- Вигоди: прискорення розгляду справ про усиновлення; менше перенесень слухань; зниження стресу дитини та кандидатів у батьки; менші процесуальні витрати для сторін; відсутність додаткових витрат з бюджету.
- Ризики та втрати: концентрація вирішальної влади в руках одного судді — менше «суспільної» перевірки; втрата додаткового рівня публічності та громадського контролю; підвищений ризик індивідуальних суддівських помилок або упередженості; потенційне зростання вразливості до тиску/корупційних впливів у поодиноких випадках; можливе зниження довіри громадськості до рішень про такі чутливі сімейні питання.
- Кого торкнеться: перш за все діти-сироти та кандидати в усиновлювачі; органи опіки й суди; громадські організації, що здійснюють контроль та захист прав дітей. МСП і великий бізнес практично не зачепить.
Оцінка для суспільства. У цілому ініціатива має позитивну мету — пришвидшити надання сімей дітям, які чекають усиновлення. Проте виконання без додаткових запобіжників підвищує ризики помилкових рішень і зниження публічної довіри. Тому зміна сама по собі — не однозначно «добре» або «погано»: вона корисна за умови одночасного посилення інших гарантій (обов’язкові експертні висновки, прозорі протоколи, наглядові механізми).
Конкретні наслідки: для громадян — швидше завершення процедур усиновлення, але менше «громадської» участі; для МСП — майже відсутні ефекти; для великого бізнесу — відсутні; ризики корупції — помірні, бо скорочення учасників зменшує кількість сторін, які можуть контролювати; прямі витрати — мінімальні (закон не потребує бюджету); непрямі — можливі витрати на оскарження невірних рішень або на створення механізмів контролю.
Що робити вже зараз. по-перше, якщо ви плануєте усиновлення — підготуйте повний пакет документів і фахові висновки органу опіки, зверніться до адвоката, наполягайте на оперативному судовому розгляді; по-друге, органам опіки та судовій владі — узгодити процедури прискореного розгляду, забезпечити електронний обіг документів і резервні списки експертів; по-третє, громадським організаціям — вимагати супроводу та публічного моніторингу рішень, пропонувати правила прозорості (анонімізовані публічні витяги, стандартизовані звіти про підстави прийняття рішення).
Висновок: Ініціатива корисна для тих, хто чекає на сім’ю, але без додаткових процесуальних запобіжників може послабити контроль і довіру до судових рішень. Найкращий шлях — поєднати скорочення процедурних бар’єрів із посиленням фахового контролю та прозорості.