← Повернутися

Проект Закону про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо відзначення Дня Біблії (без вихідного дня)

15045 · 24.02.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
НейтральнийРейтинг: -15

Коротко й зрозуміло: що пропонує законопроєкт про «День Біблії» (31 жовтня без вихідного дня), чому це роблять, які реальні наслідки для громадян, бізнесу та держструктур і що робити вже зараз.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: -15
Нейтральний
Нейтральний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Коротко з емоцією: назвати день на папері — це просто, але навіть символічні рішення держави часто народжують наслідки, яких ніхто не очікував. Цей проєкт — саме такий приклад: «День Біблії» записують у статтю про святкові дні, але без запровадження вихідного дня.

Що хочуть змінити і навіщо: Мета законопроєкту — офіційно закріпити в КЗпП 31 жовтня як «День Біблії», при цьому він не стає неробочим днем. Формальна мотивація — підвищення моральності й культури, популяризація біблійних текстів та їхньої ролі в історії української мови (посилання на перше видання 1903 року). Держава фактично надає формального статусу даті й очікує культурного/освітнього ефекту без фінансових витрат на відпустки чи компенсації.

  • Вигоди для громадян: символічне визнання важливої культурної події; підвищена увага до книжності і перекладів; нульовий прямий економічний збиток (не вводиться вихідний).
  • Втрати/ризики для громадян: потенційний тиск на працівників у держустановах і школах брати участь у заходах релігійного характеру; ризик порушення принципу секулярності — державна символіка на боці християнської традиції може створити відчуття дискримінації у віросповіданнях меншин і атеїстів.
  • Наслідки для МСП: формально — жодних додаткових витрат (робота в звичному режимі). Фактично — тиск на бізнес щодо участі в соціальних/PR-заходах, можливі запити від клієнтів чи місцевої влади про підтримку заходів; витрати на корпоративні ініціативи або на врегулювання внутрішніх політик (щоб уникнути конфліктів).
  • Наслідки для великого бізнесу: репутаційні виклики (підтримати чи дистанціюватися), можливі CSR-активності, але також ризик звинувачень у примусовій участі працівників; великі компанії швидше зреагують політикою нейтральності, але це потребуватиме часу й ресурсів.
  • Ризики корупції та зловживань: прямо в тексті — мінімальні; але відкритий канал ризику — фінансування або субсидування заходів, виділення коштів місцевими бюджетами або державними установами на просування «свята», що створює поле для непрозорих розподілів грантів, підрядів та favoritism щодо релігійних організацій.
  • Прямі й непрямі витрати: прямі — майже відсутні (закон не передбачає виплат чи вихідного дня). Непрямі — організація заходів, адміністративні ресурси на адаптацію внутрішніх політик в організаціях, можливі судові чи консультаційні витрати при спорах про примус до участі.
  • Кого саме це торкнеться: чиновників, освітян, державних установ, працівників місцевих рад та підприємств з публічною ідентичністю; вразливі — працівники за релігійними переконаннями, освітні заклади, які можуть отримати вказівки від місцевої влади.
  • Коли і як норми запрацюють на практиці: у проєкті — з дня, наступного за опублікуванням. Кабмін має місяць на приведення актів у відповідність і може видати роз’яснення або настанови щодо відзначення дати. Фактичні практики (заохочення заходів, використання бюджетних коштів, рекомендації школам) можуть з’явитися вже в перший рік після оприлюднення.

Висновок: з юридичного і економічного погляду це переважно символічний крок без негайних матеріальних витрат, але він піднімає важливі питання про межі державної нейтральності у релігійних питаннях. Для прихильників — це визнання культурної ролі Біблії; для захисників секулярності — початок поступової практики державного підсилення релігійних ініціатив. На мою оцінку — більше ризиків по відношенню до принципу секулярності, ніж реальної користі для широкої економіки.

Поради: що робити вже зараз

- Громадянам: слідкуйте за роз’ясненнями місцевої влади; наполягайте на праві не брати участь у релігійних заходах, якщо це суперечить переконанням; звертайтеся до правозахисних організацій у разі тиску.

- Для МСП і HR-служб: оновіть внутрішні політики — чітко зафіксуйте право співробітника відмовитись від участі в релігійних заходах без покарань; підготуйте шаблони роз’яснень клієнтам і партнерам про нейтральну позицію компанії.

- Для громадських організацій і ЗМІ: моніторьте, чи не з’являться державні гроші на просування заходів; фіксуйте випадки нерівного доступу до фінансування релігійних організацій.

- Державним службовцям і депутатам: запропонуйте правки, що підкреслюють неконфесійний характер заходу і забороняють використання бюджетних коштів на просування релігійної атрибутики без відкритих конкурсів.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 27.02.2026Надано для ознайомлення
  • 26.02.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 24.02.2026Передано на розгляд керівництву
  • 24.02.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот