Це серйозний крок — держава хоче не просто тиснути на порушників, а створити важелі, які змінять баланс відповідальності у фінансовій сфері.
У стислій формі: пропонується два основні нововведення. По-перше, для порушень, передбачених статтею 1642 КУпАП (видами бухгалтерських і фінансових порушень), строк накладення адміністративного стягнення продовжується — уповноважені органи зможуть штрафувати протягом одного року з дня вчинення правопорушення. По-друге, розміри штрафів за ці порушення пропонують підвищити у багато разів: базовий коридор штрафу змінюється з «від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів» на «від 50 до 70», а для повторних випадків — з «10–20» на «60–80» неоподатковуваних мінімумів. Закон набирає чинності з дня, наступного за публікацією.
Чому це робить держава: офіційно — щоб підвищити дієвість державного фінансового контролю, уникнути безкарності за «приховання доходів», недбалість у бухгалтерії та перешкоджання ревізіям, а також стимулювати фінансову дисципліну. Апеляція до логіки попередніх змін — довгі строки і малі штрафи знижують спроможність контролюючих органів досягати ефекту запобігання.
- Вигоди: посилюється запобіжний ефект; державні органи матимуть більше часу на проведення ревізій і накладення стягнень; потенційно вищі надходження від штрафів і краща дисципліна у великих підрозділах держсектора.
- Ризики та втрати: для МСП — суттєве підвищення фінансового ризику (штрафи «в рази» більші), що може призвести до банкрутств або витіснення з ринку; для фізосіб-підприємців — підвищені витрати на юридичний супровід та страхування ризиків; для великого бізнесу — більші санкції, але також ризик витоку ресурсів (оплата штрафів замість інвестицій); підвищується корупційний ризик і дискреційність застосування штрафів (інспектор матиме сильніший важіль впливу); зростуть прямі витрати бізнесу на приведення обліку у відповідність, аудит і судові оскарження; непрямі витрати — втрата довіри, затримки у роботі через додаткові перевірки.
- Кого торкнеться: усі суб’єкти, що ведуть бухгалтерський облік і подають фінзвітність — державні підприємства, приватні компанії, ФОПи, а також керівники та бухгалтери, які відповідають за достовірність даних.
- Коли і як запрацює: норми діють з дня, наступного за публікацією — отже фактично негайно для всіх правопорушень, вчинених після набрання чинності; для виявлених старих порушень строк притягнення розширено до року.
- Ризики зловживань: значні — великі штрафи і річний строк дають інспекторам і контролюючим органам більше можливостей для тиску; без чітких процедур і прозорих критеріїв ризик селективного застосування та корупційних практик підвищується.
Висновок. Ідея підвищити відповідальність за реальні фінансові зловживання — зрозуміла і має сенс. Але запропонований підхід — різке та масове підвищення штрафів у поєднанні з розширенням строків притягнення — створює більше ризиків, ніж гарантованих вигод. Імовірно, кінцевий ефект буде змішаним: окремі випадки дисциплінування зростуть, але зросте тиск на легальний бізнес, витрати на комплаєнс і судові витрати, а також ризик корупційних зловживань.
Що робити вже зараз: керівникам компаній і бухгалтерам — провести терміновий аудит обліку і документування, підсилити внутрішній контроль і резерви на випадок штрафів; МСП — звернутися до профільних асоціацій для вироблення консолідованих пропозицій щодо пом'якшення санкцій; великий бізнес — оновити комплаєнс-програми і домовлятися про прозорі процедури з контролюючими органами; юристам і аудиторам — готувати типові процедури захисту і шаблони оскарження; законодавцям і громадським організаціям — вимагати чітких критеріїв застосування штрафів та публічності актів контролю, щоб знизити корупційні ризики.