Це серйозний крок — парламент хоче вийти на масштабний аудит усіх ресурсів, спрямованих на підтримку внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни.
У чому суть: утворюється Тимчасова слідча комісія (ТСК) з 12 народних депутатів для перевірки можливих фактів нецільового чи неефективного використання бюджетних коштів, оцінки роботи житлових програм, виплат і пенсій для ВПО, моніторингу державного/комунального майна, що може бути використане для розміщення, та роботи інформаційних систем обліку.
Чому це роблять: є суспільне та міжнародне занепокоєння через сигнали про зловживання, затримки виплат і непрозорість розподілу допомоги. Парламентська ТСК дає політичну платформу для комплексного звіту і рекомендацій — від виявлення порушень до передачі матеріалів правоохоронцям.
Як це працюватиме практично: ТСК має рік на діяльність, звіт — не пізніше 6 місяців, зможе запитувати документи, проводити перевірки майна, аналізувати роботу Пенсійного фонду та програм житлової підтримки. Склад комісії вказує на сильну присутність представників провладної фракції, є й опозиційні представники.
- Вигоди: може виявити системні зловживання, повернути кошти в бюджет, підвищити прозорість програм, прискорити виправлення процедур (наприклад — урахування ВПО у житлових реєстрах, виплатах пенсій), створити підстави для кримінальних чи адміністративних притягнень винних.
- Ризики: велика політизація процесу (склад комісії і швидкість роботи дають ризик шоу-розслідувань), дублювання функцій інших органів (Рахункова палата, Держаудитслужба, правоохоронні органи) і витрачання ресурсів на процедурні перевірки; можливі витоки персональних даних ВПО під час перевірок; тиск на місцеві влади і постачальників, що призведе до зупинки програм і затримок допомоги.
- Втрати / прямі і непрямі витрати: хоч у пояснювальній записці заявлено, що додаткових видатків немає, на практиці це витрати Апаратури Ради, експертні й правові супроводи, відволікання посадовців від щоденної роботи, судові витрати, репутаційні збитки для тих, хто опинився під прицілом без підстав; малі постачальники та підрядники ризикують втратою контрактів і клієнтів через перевірки.
Кого торкнеться найбільше: безпосередньо ВПО (через перевірки виплат і житлові програми), місцеві органи влади (які будуть об'єктом аудиту і запитів), підрядники і підприємці, що отримували бюджетні замовлення, а також міжнародні/гуманітарні організації, які співпрацювали з органами влади.
Коли це запрацює: з дня прийняття постанови — ТСК починає формувати план перевірок, звертатися по інформацію і готувати перші висновки; фактичний результат залежатиме від доступу до даних і співпраці центральних органів виконавчої влади та місцевих рад.
Висновок: сама по собі ідея парламентського контролю за витратами на ВПО — правильна і суспільно потрібна. Але в нинішній формі (склад комісії та ризик політизації) є велика ймовірність, що користі від ТСК буде менше, ніж шкоди: затримки допомоги, піар-розслідування та невиправдані судові спори. Тобто потенційно корисно, але ризики інструменталізації переважають.
Поради — що робити вже зараз: громадянам і ВПО: збирати і зберігати всі документи про виплати, компенсації, договори оренди/переселення; звертатися до місцевих депутатів за роз’ясненнями і публічними звітами; у разі перевірки вимагати письмові запити і захищати персональні дані.
Місцевій владі та МСП: оперативно привести в порядок документообіг (договори, акти, платіжні доручення), підготувати пояснювальні довідки, не затягувати з публікацією закупівель і результатів програм, залучити юридичний супровід до процесу перевірок.
НГО та міжнародним партнерам: зафіксувати свої транзакції, публічно підтвердити прозорість співпраці, вимагати гарантій неполітизованого доступу до персональних даних бенефіціарів.
Парламенту і журналістам: домагатися від ТСК чіткого плану роботи, відкритих методологій, публікації джерел фінансування перевірок та участі незалежних експертів; вимагати захисту ВПО від необґрунтованих розголошень.