Коротко і відверто: держава намагається закрити прогалину — якщо у загиблого військового немає подружжя, дітей чи батьків, право на одноразову допомогу пропонують надати його рідним братам і сестрам та діду й бабі. Це гуманна ініціатива, але вона дає і практичні виклики.
Що саме пропонується змінити і навіщо: в статтю про одноразову грошову допомогу для сімей загиблих додаються дві категорії: (1) рідні брати та сестри — але лише коли на момент смерті відсутні інші члени сім’ї, які вже мають пріоритет; (2) баба і дід як зі сторони матері, так і батька — теж за умови відсутності інших членів сім’ї. Мета: щоб близькі кровні родичі, які фактично втратили годувальника і не мають іншої законної підстави, не залишалися без допомоги.
- Вигоди: прямий соціальний захист для рідних братів/сестер та дідусів/бабусь, які залишилися єдиними близькими — зменшення випадків, коли допомога «залітає в порожнечу» через технічну прогалину; психологічна й матеріальна підтримка найбільш вразливих родин; підвищення справедливості в системі соціальних виплат.
- Ризики і втрати: адміністративна складність перевірки «відсутності інших членів сім’ї» — доведеться підтверджувати родинні зв’язки і статус інших потенційних отримувачів; ризик фальсифікацій або рейдерських спорів за документи (суперечки між родичами, підроблені свідоцтва); додаткові витрати на обробку заяв, експертизи й судові справи (погоджені владні оцінки про «безкоштовність» заходу часто занадто оптимістичні); можливе затягування виплат через необхідність додаткових нормативних актів і перевірок.
- Фінансові наслідки: пряма стаття видатків держави зросте, але ймовірно не драматично — кількість випадків, де виплата тепер піде до братів/сестер або дідусів/бабусь як «останніх живих родичів», обмежена. Проте будуть непрямі витрати: адміністрування, перевірки, суди — все це гроші й час.
- Кого торкнеться: насамперед самі рідні брати і сестри, діди та баби, які є єдиними живими родичами загиблого; органи соцзахисту, військові комісаріати, Міноборони та фінансові служби — ті, хто оформляє виплати; адвокати та нотаріуси — через збільшення потреби в підтверджувальних документах.
- Вплив на бізнес (МСП і великий бізнес): практично нульовий. Малі й великі підприємства безпосередньо не постраждають — це державна соціальна виплата, а не податкова чи регуляторна зміна щодо бізнесу. Непрямо: якщо роботодавець є джерелом певних довідок — доведеться надавати документи, але це рутинно.
- Ризики корупції та зловживань: помірні — можливі схеми з фіктивними довідками про відсутність інших родичів, підробленими актами про сімейний стан, а також ризики «паралельного» отримання допомоги кількома особами через суперечки. Чим складніша процедура верифікації, тим більше можливостей для хабарів і маніпуляцій.
- Коли та як запрацює: формально — з дня, наступного за публікацією закону; Кабмін має видати нормативи протягом одного місяця. На практиці перші випадки виплат можуть відбутися з відтермінуванням (через оновлення форм, інструкцій, навчання працівників та створення методик перевірки родинних зв’язків).
Висновок: загалом ініціатива позитивна — вона усуває очевидну несправедливість і дає захист тим, хто реально потребує допомоги, коли немає ближчих родичів. Однак закон підвищує адміністративне навантаження і створює ризики зловживань, якщо не буде чіткої та простої процедури перевірки й оформлення.
Що робити вже зараз (практичні поради):
1) Якщо ви — рідний брат/сестра або дід/баба потенційного отримувача: підготуйте копії свідоцтв про народження, свідоцтво про смерть, документи, що підтверджують відсутність інших близьких (довідки з місця реєстрації, витяги з ДРАЦС, інші нотаріально засвідчені відомості). Звертайтеся одразу до військової частини, в якій проходив службу, та в органи соцзахисту з пакетом документів.
2) Громадським організаціям і волонтерам: готуйте інформаційні матеріали й шаблони заяв, допомагайте збирати довідки й скеровувати людей до уповноважених органів; слідкуйте за випадками затримок чи відмов — це важливо для суспільного контролю.
3) Адміністрації та чиновникам: розробити прозорі форми заяв, чіткі критерії «відсутності інших членів сім’ї», єдині електронні процедури для перевірки, мінімізувати контактні операції, щоб зменшити ризик корупції.
4) Юристам і помічникам депутатів: готувати модельні позови та роз’яснення, щоб прискорювати судову практику у спірних випадках.
Це реальна полегшувальна зміна для багатьох родин, але вона потребує якісної техніко-правової реалізації та громадського контролю — інакше допомога затримається або перетвориться на поле для зловживань.