Емоційно: нарешті й конкретні гроші на підвищення зарплат у школах і соцзакладах — але за ними йдуть великі питання: звідки взяти ці кошти і чи дійдуть вони до людей без перевитрат та зловживань.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива вносить зміни до Держбюджету‑2026: додаткові 20 млрд грн до доходів і видатків загального фонду. 15 млрд грн — субвенція місцевим бюджетам для підвищення посадових окладів педагогам (виконати постанову КМУ про +40%), 5 млрд грн — субвенція для працівників надавачів соціальних та реабілітаційних послуг (виконати постанову про коефіцієнт ×2,5). Джерело фінансування: прогнозований приріст податкових надходжень від «детінізації»: PIT, акциз та ПДВ.
Мета — уникнути навантаження на місцеві бюджети, яке могло б призвести до скорочення інших життєво важливих видатків, і забезпечити фактичне підвищення зарплат у тих категоріях, які уряд вже підвищив постановами.
- Вигоди для громадян і працівників: реальне підвищення доходів педагогів і соцпрацівників; зменшення плинності кадрів; потенційне покращення якості послуг у освіті та реабілітації.
- Втрати / ризики для бюджету: 20 млрд — значна сума, яка покладається на нереалістично оптимістичні очікування детінізації; якщо доходи не забезпечать видатки — доведеться урізати інші програми або залучати кредити.
- Для місцевих бюджетів: короткострокова вигода (субвенції покривають підвищення), але ризики: затримки в розподілі коштів, незлагодженість методик розрахунку, потреба у додатковому адмініструванні та звітності.
- Для МСП: прямого позитивного ефекту немає; навпаки — посилена детінізація і податкові перевірки можуть збільшити тиск на малий бізнес; частина підприємств може зіткнутися з тимчасовими касовими навантаженнями при переході на «чисті» схеми.
- Для великого бізнесу: непряма користь у вигляді соціальної стабільності; ризик — посилення контролю та необхідність вищої податкової дисципліни.
- Ризики корупції та зловживань: субвенції розподіляються через місцеві органи — можливі маніпуляції розподілом, подвійні виплати, «мертві душі» в штатних списках; потрібен прозорий алгоритм нарахувань і публічний контроль.
- Прямі й непрямі витрати: прямі — 20 млрд грн; непрямі — витрати на адміністрування, аудит, можливі компенсації, якщо доходи не підтвердяться, та інфляційний ефект при одночасному підвищенні зарплат у великій групі працівників.
- Кого торкнеться: педагогічні працівники різних рівнів (але не всі підпадають під освітню субвенцію), працівники установ соцреабілітації, місцеві бюджети, податково‑перевіряючі органи, бізнес (через детінізацію).
- Коли і як запрацює: Закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; практичне нарахування залежатиме від швидкості виділень субвенцій місцевим бюджетам, узгодження методик розподілу та фактичних надходжень від детінізації — ризик затримок у перші квартали.
Висновок. Ініціатива — соціально важлива і загалом позитивна: платить тим, хто дійсно потребує підвищення, і розвантажує місцеві бюджети. Але ефективність залежатиме від реальності джерела фінансування і від механізмів розподілу. Без гарантій надходжень і жорстких антикорупційних механізмів є реальний ризик, що підвищення затримається або буде профінансоване за рахунок інших критичних програм.
Поради — що робити вже зараз. Для педагогів і соцпрацівників: зберігайте копії штатних документів, вимагайте від місцевої влади публічного плану розподілу субвенції, звертайтесь до профспілок і депутатів у разі затримок. Для місцевих органів влади: терміново підготувати проєкти розпоряджень, стандартизувати звітність, ввести електронний реєстр нарахувань і публічні процедурні кроки. Для бізнесу, особливо МСП: готуйтесь до посилення контролю — упорядкуйте облік, легалізуйте найманих працівників. Для парламентарів і громадськості: вимагати прозорих критеріїв розподілу, щоквартальної публічної звітності та механізму відновлення фінансування у разі недоотримання податкових доходів.