Нарешті — законопроєкт, який намагається виправити явну несправедливість щодо молодих добровольців.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива пропонує доповнити правила відстрочки від призову під час мобілізації: молоді громадяни, які у віці 18–24 років уклали річний контракт у період воєнного стану і були звільнені за визначеними законами підставами, не підлягатимуть призову до досягнення 25-річного віку. Ідея — вирівняти статус тих, хто добровільно пішов служити, з тими, хто має відстрочку за іншими підставами, та зменшити соціальну напругу після повернення з контракту.
- Вигоди: соціальна справедливість для добровольців; менше суспільного резонансу проти тих, хто пішов на річний контракт; мінімальний прямий бюджетний вплив; стимул для молоді добровільно йти служити, знаючи, що не втратять відстрочку.
- Ризики для обороноздатності: зменшення мобілізаційного резерву у категорії до 25 років (особливо якщо велика кількість молодих контрактників скористається відстрочкою); ризик «ухиляння через контракт» — уклав контракт і був звільнений, щоб отримати захист від призову.
- Вплив на громадян та МСП: для самих молодих громадян — позитив (правова яснота й захист), для малого бізнесу — короткострокова користь, якщо працівники молодого віку повертаються на цивільні посади; для окремих секторів (ІТ, сільське господарство, будівництво) — пом’якшення кадрового дефіциту серед молодих спеціалістів.
- Вплив на великий бізнес: загалом незначний, але галузі з великою долею молодих працівників отримають невелику кадрову стабільність.
- Ризики зловживань і корупції: середні — відкритий простір для фальсифікації підстав звільнення або зловживань при оформленні контрактів/звільнень, якщо не буде чіткої процедури перевірки та публічного реєстру.
- Прямі та непрямі витрати: прямі видатки — мінімальні; непрямі — адміністративні витрати на перевірку, потенційні додаткові витрати для ЗСУ при скороченні мобільного ресурсу, репутаційні витрати у разі зловживань.
- Кого торкнеться: перш за все громадяни 18–24 років, які укладали річний контракт під час воєнного стану та були звільнені за визначеними підставами; кадрові служби військкоматів, Міністерство оборони та роботодавці, які працевлаштовують молодь.
- Коли і як запрацює: норма набирає чинності з дня, наступного за публікацією закону; уряд і міністерства мають місяць на приведення підзаконних актів — отже, механізм застосування буде встановлено дуже швидко.
Висновок: загалом позитивна ініціатива з точки зору соціальної справедливості — вона захищає молодих добровольців і зменшує напругу. Але є реальні ризики для мобілізаційного потенціалу та для корупційного використання процедури звільнення/реєстрації, якщо не прописати жорсткі механізми контролю. Тому закон — корисний, але потребує супроводу чіткими правилами перевірки та прозорим обліком.
Що робити вже зараз: громадянам, які підпадають під норму — зберігайте всі документи про укладення та розірвання контракту, відомості про підстави звільнення; звертайтесь до військкомату за письмовим підтвердженням вашого статусу; роботодавцям — оновіть кадрові політики та план заміщення на випадок часткової мобілізації; органам влади — розробити прозору процедуру верифікації підстав звільнення і відкритий реєстр, щоб мінімізувати зловживання.