Це про честь і пам’ять — але й про правила гри. Народні депутати пропонують направити Президенту запит про присвоєння звання «Герой України» (посмертно) Дмитру Гоголю. На перший погляд — проста актова шана. Насправді — це сигнал про те, як держава формує канон героїв і які практичні наслідки матимуть такі рішення.
Що саме хочуть змінити і навіщо: проєкт постанови не змінює законів — він просить Президента видати указ про присвоєння найвищого громадянського звання. Формальні підстави: Статут звання «Герой України» — визначний геройський вчинок або визначні трудові досягнення; процедура — указ Президента. Мета ініціативи зрозуміла: вшанувати загиблого, підтримати сім’ю, відреагувати на петицію та суспільний запит. На практиці це означає перевірку обставин загибелі, збір військових документів, погодження з відомствами і підготовку президентського указу.
Практичні наслідки, які зазвичай наступають після присвоєння: церемоніал і державні почесті при похованні або меморіальних заходах; офіційне визнання подвигу; підвищена медійна увага; моральна і символічна підтримка родини — інколи супроводжується матеріальною допомогою або пільгами (суб’єктивна практика залежить від рішень уряду і місцевої влади). Політично — це ресурс для лідерів, а також прецедент для інших родин і волонтерів, які очікують аналогічного визнання.
- Вигоди: визнання подвигу загиблого, підняття морального духу суспільства та війська; підтримка родини (повага, увага, можливе оформлення пільг); позитивний суспільний сигнал про визнання самопожертви.
- Ризики: політизація нагородження (тиск депутатів на Президента, використання для піару); зниження ваги звання при масових або необґрунтованих присвоєннях; можливі суперечки щодо обставин загибелі — що розконсервує конфлікти між родинами, волонтерами, військовими частинами.
- Втрати / прямі витрати: переважно адміністративні та репутаційні — організація церемоній, оформлення документів, можливі одноразові допомоги родині; значних бюджетних навантажень це не створює, але непрямі витрати — час відомств на перевірку та політичні ресурси.
Кого це торкнеться: передусім родина Дмитра Гоголя, бойові побратими, місце поховання і громада; далі — ветерани, волонтерські спільноти та політичні актори, які спостерігають за прецедентом.
Висновок: загалом позитивний крок для суспільства — він дає офіційне визнання самопожертві та підтримує моральний фронт. Але ефект буде корисним лише за умови прозорої перевірки фактів і поміркованого підходу влади: якщо звання використовують як інструмент політичного тиску або медійного шоу — користі буде менше, а ризики розчарування суспільства зростуть.
Що робити вже зараз (поради): родині — зібрати всі документи, довідки про службу, свідчення побратимів; звернутися до управління соцзахисту за переліком можливих виплат; координуватися з побратимами та ветеранськими організаціями для підтвердження обставин. громадськості — підтримати петицію чи звернення, якщо впевнені в підставах; журналістам і НГО — вимагати відкритого обґрунтування рішення й публічних пояснень від Адміністрації Президента. депутатам — не перетворювати ініціативу на механізм політичного тиску; Президентові — діяти в межах статуту і публічно мотивувати рішення.