← Повернутися

Проект Постанови про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 2026 рік

15017 · 09.02.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Підписано
Помірно позитивнийРейтинг: +25

Коротко і по-людськи: що влада хоче реформувати у 2026 (євроінтеграція, енергетика, екологія, суди, цифровізація), навіщо це робиться, кому вигідно, хто постраждає і що робити вже зараз.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +25
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Документи законопроекту:

Коротко і чесно: це масштабний законодавчий штурм — парламент планує протягом 2026 року ухвалити десятки великих реформ, щоби привести українське законодавство до стандартів ЄС, виконати зобов'язання по Ukraine Facility та модернізувати економіку, енергетику, судову та антикорупційну системи. Це шанс — але й ризик.

Що саме держава НАМАГАЄТЬСЯ змінити і чому: у Плані видно пріоритети: імплементація acquis ЄС (екологія, аграрка, ринки, енергетика, внутрішні ринки), антикорупційні реформи та посилення контролю за фінансами (захист інтересів ЄС), судова та правоохоронна реформи, модернізація держуправління, цифрова трансформація (ІТ-інфраструктура, ШІ, інтероперабельність), реформи ринку праці і соціальних гарантій, а також низка секторних законів (транспорт, митниця, банківська сфера, оборонна інфраструктура). Мета — доступ до фінансування, ринків ЄС, підвищення стандартів безпеки та залучення інвестицій.

Чим це реально загрожує або допоможе: у короткому і середньостроковому періоді — більші витрати на виконання норм (сертифікації, аудит, обладнання), підвищення регуляторного навантаження для бізнесу, технічні та кадрові виклики для державних органів. У перспективі — легший доступ на ринки ЄС, зростання конкуренції, ефективніше управління, більше міжнародних інвестицій та допомоги. Для оборонної та енергетичної сфер — закони створюють правову базу для серйозного підвищення спроможностей і безпеки.

  • Вигоди: інтеграція з єдиним ринком ЄС, доступ до грантів і кредитів, підвищення стандартів захисту довкілля і прав людини, покращення конкурентного середовища, стимул для модернізації підприємств і цифрової інфраструктури.
  • Ризики: високі прямі та непрямі витрати на адаптацію (сертифікація, обладнання, аудит), можливість затягування імплементації, концентрація дискреційних повноважень (оприлюднення, приватизація, мораторії) що відкриває корупційні лазівки, перевантаження регуляторів; ризик, що МСП не встигнуть адаптуватися і втратять ринок.
  • Втрати: короткострокове зростання цін для кінцевого споживача (через підвищення стандартів виробництва та адміністрування), витрати бізнесу на відповідність новим вимогам, ризик адміністративних санкцій за помилки у виконанні нових правил.

Оцінка впливу на різні групи:

Громадяни: отримаєте кращі стандарти (еко-, споживацька безпека, права потерпілих), але частина змін може тимчасово підняти ціну послуг чи товарів; важливо очікувати посиленого адміністрування соціальних програм (позитив) та одночасно — більшої бюрократії (негатив).

Малий та середній бізнес (МСП): саме ці підприємці відчують найбільше «трясіння» — тиск на відповідність, нові звіти, затратні технічні вимоги. Але є й можливість: відкриття ринків ЄС, доступ до програм підтримки (Ukraine Facility), спрощені програми для МСП у Плані — якщо встигнуть адаптуватися.

Великий бізнес: отримає переваги довгостроково — прозоріші правила, нові ринки, стандарти для експорту, але й більші інвестиційні та екологічні зобов'язання. Компаніям із високим рівнем корпоративного управління реформи вигідні; монополістам — частіше загрожує посилений контроль.

Ризики корупції і зловживань: великий пакет змін відкриває «точки входу» для корупції: приватизація/реалізація державного майна, виняткові процедури продажу активів, прискорені адаптаційні процедури, державні контролі та сертифікації, електронні аукціони — усе це вимагає прозорих правил, публічного нагляду та активного громадянського контролю.

Коли і як норми запрацюють на практиці: План розбитий по кварталах — багато проектів подається в І–ІІ кварталі, більші кодифікації (наприклад Цивільний кодекс, Митний кодекс нової редакції, Кодекс про адміністративні проступки) — у II–IV кварталах. Практичний запуск кожної норми залежить від прийняття підзаконних актів (регламентів, технічних стандартів), фінансування на впровадження та спроможності виконавців: від 3 місяців до кількох років на повну реалізацію. Тож закон набуватиме сил поступово, з «каскадом» технічних норм.

Прямі й непрямі витрати: прямі — державні видатки на адміністрування, аудит, кадрове підсилення; бізнесові — сертифікації, модернізація обладнання, навчання; непрямі — затримки у впровадженні, ризик втрати ринків у перехідний період, короткострокові соціальні витрати.

Висновок — добре це чи погано для суспільства? Загалом — позитивний напрям: синхронізація з ЄС дає стратегічні переваги для безпеки, економіки та верховенства права. Але ефект буде залежати від якості виконання: без прозорого впровадження, сильного громадського нагляду і значних інвестицій у адміністрування реформи можуть стати джерелом корупції та соціального напруження. Отже: добре, але «застереження» — залежить від реалізації.

Поради — що робити вже зараз (коротко і по-діловому):

Для громадян: слідкуйте за консультаціями, зберігайте документи, користуйтеся правом доступу до інформації, готуйте питання до місцевої влади щодо змін у ЖКГ, соцпослугах і захисті прав.

Для МСП: зробіть аудит відповідності — екологічний, трудовий, податковий. Плануйте кошти на сертифікацію / цифровізацію. Вступайте у галузеві асоціації, щоб впливати на формування підзаконних актів.

Для великого бізнесу: готуйте дорожні карти переходу (ESG, цифрова інтеграція, енергозбереження), активніше комунікуйте з регуляторами та інвесторами, оцінюйте ризики приватизацій/реалізації активів.

Для громадських організацій і журналістів: моніторьте процес впровадження, публікуйте висновки, контролюйте публічні закупівлі та аукціони — це запобіжить зловживанням.

Для органів влади: забезпечити прозорість, часові рамки та консультації, створити електронні сервіси, підсилити антикорупційну експертизу і незалежні аудити.

Коротко про тактику для бізнесу / юристів: перегляньте контракти на форс-мажор/зобов'язання щодо сертифікацій, підготуйте нотифікації для клієнтів про майбутні зміни, розгляньте страхування регуляторних ризиків, прописуйте механізми адаптації у договорах.

Оціночна балансова оцінка: План — стратегічно корисний; середньострокова користь переважить короткострокові витрати лише якщо держава і суспільство гарантують прозору імплементацію та захист від зловживань.

І наостанок — практична порада: не чекайте, поки норма вже змінить ваш бізнес або права — почніть аудит і комунікацію з регулятором сьогодні, вступайте у робочі групи і пильнуйте підзаконні акти.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 17.02.2026Розсилання акта
  • 17.02.2026Постанову підписано
  • 17.02.2026Передано на підпис Голові Верховної Ради України
  • 17.02.2026Одержано після візування
  • 16.02.2026Передано для візування в головний комітет
  • 13.02.2026Одержано для оформлення
  • 10.02.2026Надано для розгляду
  • 10.02.2026Постанову прийнято
  • 09.02.2026Надано для ознайомлення
  • 09.02.2026Направлено до Комітету
  • 09.02.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот