← Повернутися

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сталості податкового законодавства на період воєнного стану в Україні

15012 · 06.02.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: +25

Короткий правовий огляд ініціативи: презумпція невинуватості платника, скасування авансів для АЗС, мораторій на підвищення податків під час воєнного стану — кому вигідно, кому загрожує, які ризики для бюджету та захисту бізнесу.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +25
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Емоційний вступ. Схоже на спробу зупинити податковий тиск на бізнес у воєнний час — законопроєкт обіцяє «спокій» і передбачуваність. Але за словами «спокій і захист» можуть ховатися реальні ризики для бюджету і механізмів контролю.

Що саме держава НАМАГАЄТЬСЯ змінити і навіщо. Ініціатива пропонує три великі кроки: по-перше, законодавчо закріпити презумпцію невинуватості платника податків та обмеження на дії контролюючих органів під час фактичних перевірок (необґрунтоване перешкоджання — як порушення з боку інспектора). По-друге, скасувати низку «новинок» Закону No 4015-IX — зокрема фіксовані авансові внески для місць роздрібної торгівлі пальним та інші підвищення податкового тиску. По-третє, ввести мораторій на зміну елементів податків і зборів на період воєнного стану та ще рік після його завершення.

Чому це робиться (логіка авторів). Мета — повернути передбачуваність податкової політики, зменшити ризик банкрутств МСП у умовах війни, обмежити можливості зловживань з боку контролюючих органів і знизити адміністративний тиск, особливо на АЗС та малий бізнес.

  • Вигоди: зниження негайного податкового тиску на малий бізнес і АЗС, зменшення ризику втрати ліквідності через великі авансові внески; підвищення юридичного захисту платників завдяки презумпції невинуватості; зниження адміністративного тиску та часткова мінімізація корупційних можливостей під час перевірок; покращення очікувань бізнесу щодо стабільності правил у кризовий період.
  • Ризики: зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів у час підвищених витрат на оборону та відновлення — це прямий бюджетний ризик; мораторій може обмежити можливості уряду реагувати фіскально на нові виклики (наприклад, потребу для додаткових доходів); закріплення презумпції невинуватості і обмеження дій інспекторів можуть ускладнити боротьбу з ухилянням і схемами (особливо у сфері ПДВ й адміністрування пального); автоматична реєстрація податкових накладних після 30 днів (якщо рішення не прийнято) створює вікно для шахрайських схем і підвищує ризик фіктивного відшкодування ПДВ.
  • Втрати та конкретні наслідки: прямі втрати бюджетних надходжень (особливо від військового збору та авансів АЗС); потенційні додаткові витрати на суди та оскарження рішень (як зі сторони держави, так і платників); ризик посилення тіньової економіки, якщо контролюючі органи позбудуться частини інструментів швидкого реагування.

Кого це торкнеться: найпершими — малі і середні підприємці, зокрема власники АЗС і ФОПи, які працюють із пальним; середній клас і споживачі (через вплив на ціни); великий бізнес — ефект змішаний: частина великих мереж АЗС виграє, але державні закупівлі та оборонне фінансування можуть отримати менше ресурсів. Контролюючі органи отримають юридичні обмеження в оперативних діях.

Коли норми запрацюють: запропоновано — з першого числа місяця, що настає за місяцем опублікування закону; мораторій діє протягом дії воєнного стану та ще рік після його завершення або скасування.

Висновок — добре це чи погано для суспільства? Ініціатива має сильний соціально-економічний сенс: пом’якшення навантаження на МСП під час війни — позитивний крок. Однак законопроєкт створює значні фіскальні та ризикові прогалини в адмініструванні податків, які можуть підривати доходи держави у критичний момент. Отже, це компроміс: короткостроково — добре для підприємств; середньо- та довгостроково — небезпечно для бюджету і фінансової дисципліни, якщо не супроводжувати жорсткими антикорупційними та аналітичними механізмами.

Практичні поради — що робити вже зараз.

1) Підприємцям (особливо АЗС, ФОПам): перевірте грошову подушку — відкладіть резерви на 6–12 місяців; підготуйте пакет документів про сплату податків і контрольні касові операції на випадок оскаржень; узгодьте з бухгалтером сценарії повернення надміру сплачених авансів або їх зарахування.

2) Бізнесу середнього і великого: змоделюйте вплив на cash-flow і взаємні розрахунки з бюджетом; оцініть ризики ПДВ‑фродів і посиліть внутрішній комплаєнс; підготуйте позицію для діалогу з фіскальними органами.

3) Державі і депутатам: вимагайте супровідних антикорупційних механізмів, аналізу втрат доходів і перехідних правил, щоб зменшити можливість зловживань під час «вікна» реєстрації накладних.

4) Усі: готуватися до змін правил — консультація з податковим адвокатом вже зараз мінімізує ризики оскаржень і штрафів.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 10.02.2026Надано для ознайомлення
  • 09.02.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 06.02.2026Передано на розгляд керівництву
  • 06.02.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот