Коротко і відверто: 40 років після Чорнобиля — це не тільки пам’ять, а й тест на спроможність держави не забути зобов’язання перед тими, хто постраждав. Парламент запускає важливий суспільний діалог, але треба дивитися уважно: чи стане це поштовхом до реальних змін, чи обмежиться політичною акцією.
Що саме хочуть змінити і навіщо: постанова не вводить нових норм одразу, а доручає провести парламентські слухання у квітні 2026 року — з прямою трансляцією, стенографією і виданням матеріалів. Кабмін має до 1 квітня підготувати аналітичні матеріали, Комітет — організаційно забезпечити слухання й напрацювати рекомендації. Мета формальна: підсумувати стан соціального захисту постраждалих, обговорити потреби ліквідаторів і потерпілих, привернути міжнародну увагу й допомогу. Фактично це платформа для політичного й експертного тиску на формування подальших законів, програм і бюджетних рішень.
- Вигоди: підвищена увага до проблем постраждалих; можливість залучити міжнародні гранти та технічну допомогу; створення узагальнених рекомендацій, які можуть лягти в основу конкретних змін в соціальних гарантіях, медичній допомозі та екологічних програмах.
- Ризики і втрати: якщо слухання залишаться декларацією — витрати на організацію (техніка, друк, стенографія) будуть марними; ризик політизації теми й використання для піару; відстрочка реальних рішень під приводом «потрібні рекомендації»; можливі непрямі витрати, якщо рекомендації вимагатимуть значних бюджетних вливань без чіткої оцінки ефективності.
- Наслідки для громадян: ліквідатори й постраждалі можуть отримати нову увагу й шанс на покращення допомоги, але реальні зміни залежать від подальших законодавчих та бюджетних рішень.
- Наслідки для МСП та великого бізнесу: прямого негайного впливу немає; потенційно – нові екологічні або соціальні програми, тендери й субсидії, які можуть створити і можливості, і додаткові регуляторні вимоги (особливо для бізнесу в зоні впливу та промислових ґрунтозабруднень).
- Корупційні ризики: середньо-високі — якщо рекомендації переростуть у програми з бюджетними витратами, з’являться ризики зловживань у розподілі допомоги, держзакупівлях і реалізації проєктів. Прозорість і публічність матеріалів слухань можуть зменшити ці ризики, але лише за умови контролю та чіткої методики відбору бенефіціарів.
- Коли і як запрацює: постанова набула чинності з моменту прийняття — слухання мають відбутися в квітні 2026; фінансування організації надає Апарат Верховної Ради. Однак рекомендації самі по собі не є обов’язковими до виконання: потрібні додаткові рішення уряду або закони й бюджетні зміни, щоб вони стали реальністю.
Висновок: загалом ініціатива позитивна як інструмент уваги до проблем Чорнобиля і як можливість залучити міжнародну допомогу. Але її користь буде обмежена, якщо слухання перетворяться на церемонію без конкретних, бюджетно-оцінених рішень і механізмів контролю. Тобто — хороший початок, але не відразу рішення.
Що робити вже зараз: громадянам і ліквідаторам — підготувати та систематизувати свої звернення, документи й історії впливу для презентації під час слухань; громадським організаціям і науковцям — готувати чіткі аналітичні матеріали з оцінкою витрат/ефективності пропозицій; бізнесу — моніторити можливі програми фінансування і майбутні регуляторні ініціативи; депутатам і урядовцям — напрацювати рекомендації з конкретними тарифами витрат, джерелами фінансування і механізмами контролю для зниження корупційних ризиків.