Коротко й чесно: держава хоче перенести ключове повноваження — як рахувати та встановлювати «ліміти» штатів держорганів — з опису в законі на регулювання підзаконним актом Кабміну. Це дає швидкість, але відкриває двері для політичних рішень та кадрових шоків.
Що саме пропонують змінити і навіщо: у статтю 6 Закону «Про державну службу» додається норма, що механізм встановлення граничної чисельності державних службовців «визначається у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України». Тобто сама методика і процедура переходять з жорстких норм у законі до акта виконавчої влади (постанова або порядок Кабміну). Офіційно мотив — уніфікувати підходи і дати Уряду інструмент оперативно коригувати чисельність штатів у рамках реформ і оптимізації.
Як і коли це запрацює: положення набирає чинності з 1 січня 2027 року (п. І прикінцевих положень). Кабмін має за 3 місяці після опублікування затвердити порядок; за 6 місяців — привести підзаконні акти у відповідність. Отже, реальні зміни і перші рішення Кабміну можуть з'явитися вже впродовж півроку після публікації, а повна дія — з початку 2027 року.
- Вигоди: швидке реагування на кадрові потреби і реформи; централізація методології — менше розбіжностей між відомствами; потенційна оптимізація видатків бюджету за рахунок точкових скорочень або переведення функцій.
- Ризики / втрати: велика дискреція Кабміну відкриває можливості для політичних рішень щодо штату (швидкі масові скорочення або точкові збільшення під потреби «своїх»); послаблюється парламентський контроль над чисельністю; ризик втрати інституційної пам’яті, непродумані скорочення — зниження якості послуг; непрямі витрати на переведення, виплати, судові спори; підвищення корупційних ризиків при розподілі посадових «квот».
- Кого зачепить: перш за все центральні органи виконавчої влади та їхні територіальні підрозділи, сотні чи тисячі держслужбовців; органи, що надають публічні послуги (ризик уповільнення або погіршення сервісу); бізнес — опосередковано через якість регуляторних рішень і сервісів; МСП — малий прямий вплив, але ризики при скороченні контролюючих органів або, навпаки, розширенні штату під нові нагляди.
- Економічні наслідки: прямі бюджетні «збереження» — якщо Кабмін виріже штати, але супроводжуючі витрати (виплати при скороченні, переведення, втрати ефективності) можуть їх перекрити; непрямі — втрата якості послуг, затримки в наданні дозволів та посилення ризиків для інвестиційного середовища.
- Ризики корупції: зростають — через дискрецію в розподілі посад, формуванні списків та можливості маніпулювання критеріями заповнення штатів.
Висновок: сама ідея делегувати технічний механізм Кабміну не є революційною і може допомогти оперативніше проводити кадрові реформи. Але без додаткових запобіжників (прозорі критерії, оцінка потреб, участь НАДС, публічні обґрунтування рішень, механізми оскарження) це більше ризик для стабільності державної служби і якості послуг, ніж користь для суспільства. Отже — більше сумнівів, ніж однозначного позитиву.
Що робити зараз (практичні поради): 1) представникам держорганів — підготуйте детальні обґрунтування фактичних потреб у чисельності і картки посади; проведіть внутрішній аудит функцій; 2) профспілкам і асоціаціям держслужбовців — вимагайте публічності критеріїв і участі у розробці порядку; 3) бізнесу — зафіксуйте ключові контактні сервіси, які не можна скорочувати, і лобіюйте їх захист; 4) юристам/HR — готувати шаблони для оскарження рішень і стратегії захисту персоналу; 5) громадськості — стежити за розробкою порядку Кабміну, вимагати аналізу впливу (RIA) і прозорого оприлюднення рішень.