Коротко і по суті: держава вирішила «европейтизувати» правила, які визначають, хто в нас мікро-, малий, середній чи великий бізнес. Це не косметична правка — вона змінює, хто матиме право на держпідтримку, пільги та певні процедури.
Що конкретно хочуть змінити і навіщо:
Основна ідея — привести українські критерії МСП у відповідність із Рекомендацією ЄК 2003/361/ЄС. Пояснюють це прагненням уніфікувати правила, отримати кращу сумісність із європейськими програмами та зменшити розбіжності у підходах при наданні допомоги (гранти, гарантії, пріоритетні програми). Практично це робить кілька ключових змін:
1) Впроваджено три критерії для класифікації: середня кількість працівників (у повному еквіваленті), річний чистий дохід від реалізації та/або балансова вартість активів (сумовані правила, як у ЄС). Раніше правила відрізнялися в різних законах.
2) Пороги встановлено в євро: мікро — до 9 працівників і до 2 млн євро; малі — до 49 працівників і до 10 млн євро; середні — до 249 працівників і до 50 млн євро обороту / 43 млн євро активів. Конвертація в гривні — за середнім курсом НБУ за рік.
3) Для груп підприємств — береться консолідована звітність: якщо компанія входить до групи, її статус визначатимуть за показниками групи як єдиної економічної одиниці.
4) Підприємства, в яких >=25% акцій контролює держава чи орган місцевого самоврядування, автоматично не є МСП (з певними винятками для малих громад з дуже маленькими бюджетами).
5) Фізичні особи‑підприємці та ті, хто не зобов’язані вести бухоблік, визначатимуться без урахування критерію активів (тобто простіше).
Ухвалення такої норми — логічний крок до зближення з ЄС, але практика застосування дає як переваги, так і ризики.
- Вигоди: уніфікація правил підвищить прозорість для донорів та інституцій ЄС; поліпшить статистику і дасть більш точну картину структури бізнесу; хоча частково спростить оцінки для фізосіб‑підприємців (не беруть баланс активів).
- Втрати/негативи для МСП: деякі підприємства, які сьогодні вважаються малими, можуть втратити статус через консолідовані показники групи або внаслідок перерахунку порогів в євро — отримаєте менше державної підтримки та доступу до програм.
- Наслідки для великого бізнесу: формально – мінімальні; практично — більша прозорість груп, але й більше підстав для відмов у допомозі, якщо виявиться держконтроль >=25%.
- Корупційні ризики: виникає ризик вибіркового застосування критеріїв під час надання держпідтримки або трактування «контролю» над компаніями; можливі маніпуляції з курсом перерахунку, інтерпретацією консолідації та класифікацією витрат.
- Прямі й непрямі витрати: бізнесу доведеться витратити кошти на перехід — консультації, нові процедури обліку, підготовку консолідованих звітів; держорганам — на оновлення регламентів, ІТ‑систем, інструкцій (перехідні акти протягом 12 місяців).
- Кого зачепить: усіх, хто претендує на державну підтримку; особливо групи компаній, підприємства з держчасткою, платники, що на межі порогів; місцеві комунальні підприємства в маленьких громадах мають частковий виняток.
- Коли це запрацює: основні норми — через рік після публікації; деякі положення набирають чинності після припинення воєнного стану; Кабмін має рік на приведення підзаконних актів у відповідність.
Загальний висновок: переважно це корисна техніко‑юридична синхронізація з ЄС — доволі очікуваний та потрібний крок. Однак для багатьох бізнесів (особливо об’єднаних у групи або з державною участю) зміни можуть означати реальну втрату доступу до певних програм підтримки і додаткові витрати на звітність. Отже, зміни корисні системно, але мають суттєві побічні ефекти для окремих груп.
Що робити вже зараз (поради від практикуючого юриста):
1) Перевірте свій статус за новими критеріями: підрахуйте середню кількість працівників у еквіваленті повної зайнятості за рік і розрахуйте річний чистий дохід та баланс активів у євро (звіряйтеся з консолідованою звітністю, якщо ви у групі).
2) Замовте у бухгалтера або аудитора проєкт консолідованих розрахунків: які наслідки матиме нова класифікація для ваших програм підтримки або податкових/регуляторних переваг.
3) Якщо у статутному капіталі є частка держави/муніципалітету близько 25% — з’ясуйте, чи потрапляєте ви під виключення (за маленьких громад) і чи варто переглядати структуру власності юридично коректними методами.
4) Беріть участь у консультаціях через бізнес‑асоціації: формулювання підзаконних актів важливі — від них залежатиме практика застосування.
5) Готуйтеся до додаткових витрат на бухгалтерію/ІТ: оновіть внутрішні політики, щоб уникнути неприємних сюрпризів під час перехідного періоду.
І наостанок — не відкладайте: перевірити статус, оновити облікові процеси і домовитися з консультантом краще зараз, ніж шукати компенсацію після втрати статусу чи відмови в допомозі.