← Повернутися

Проект Закону про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування

14412 · 30.01.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: +5

Короткий юридичний огляд проєкту закону про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування — що пропонують змінити, чому це важливо, які вигоди та ризики для громадян, МСП і великого бізнесу, коли це запрацює і що робити вже зараз.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +5
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Вступ. Це важливий крок — держава хоче нарешті «покласти на папір» правила, хто за що відповідає: від передачі повноважень до гарантій фінансування. Проєкт виглядає як спроба поставити крапку в багаторічній плутанині між Кабміном, ОДА, РДА та місцевими радами.

Що саме пропонують змінити і навіщо. Закон визначає рамкові засади розмежування повноважень між центральним, регіональним, субрегіональним і базовим рівнями; класифікує повноваження на власні, делеговані, факультативні та виключні; вводить чіткі критерії, коли повноваження мають належати базовому, районному чи обласному рівню; встановлює правило, що при делегуванні держава одночасно гарантує ресурсне забезпечення; запроваджує механізми бюджетного вирівнювання і строки для приведення галузевих законів у відповідність (КМУ — 1 рік на підготовку змін, 2 роки перехідного періоду для реалізації).

Мета формальна і правильна: підвищити ефективність, уникнути дублювання, зробити відповідальність зрозумілою. Але на практиці це — базовий рамковий закон, який потребуватиме дуже великого пакета змін до галузевих кодексів та законів (перелік у додатках — сотні позицій). Тому виграш залежатиме від якості подальших галузевих правок і фінансування.

  • Вигоди для громадян: потенційно краща доступність та якість послуг, чіткіша відповідальність місцевої влади і стандарти; Втрати/ризики для громадян: тимчасова правова невизначеність під час перехідного періоду, можливе зниження доступності послуг у місцях, де не буде належного фінансування.
  • Наслідки для МСП: + місцева влада може оперативніше вирішувати питання інфраструктури й послуг; − ризик фрагментації регулювання між громадами, додаткові місцеві вимоги і адміністративні витрати.
  • Наслідки для великого бізнесу: + чіткіші правила та національні стандарти для деяких сфер; − необхідність адаптуватись до регіональних відмінностей, ризик зростання транзакційних витрат при діяльності у кількох юрисдикціях.
  • Ризики корупції та зловживань: під час делегування і передачі ресурсів можливі «сірі» схеми перерозподілу субвенцій, тиск з боку центральних органів під приводом контролю за стандартами; також зростає роль місцевих адміністративних рішень — ризик місцевих «кланів». Ризик посилиться, якщо не буде прозорих методик розрахунку вартості і моніторингу.
  • Прямі та непрямі витрати: прямі — на підготовку й адміністрування змін, навчання чиновників, запровадження бюджетного вирівнювання; непрямі — втрачені вигоди від тимчасових перерв у наданні послуг, додаткові витрати бізнесу на адаптацію до місцевих правил.
  • Кого зачепить перш за все: місцеві ради і їх виконавчі органи, обласні та районні ради, органи виконавчої влади, отримувачі публічних послуг (громадяни), підприємці, особливо ті, що працюють у кількох громадах чи областях.
  • Коли і як запрацює: закон набирає чинності після публікації; КМУ має рік на підготовку пропозицій і доопрацювання галузевих законів; перехідний період — до 2 років, під час якого повноваження здійснюються за старими галузевими правилами. На практиці це означає 1–3 роки правової невизначеності та одночасної підготовки змін.

Оцінка. Ініціатива важлива і потрібна: рамкові правила про розподіл повноважень — це логічний крок у реформі публічного врядування та імплементації європейських стандартів. Але результат залежатиме від фінансового й організаційного забезпечення делегування. Якщо держава гарантує ресурси і прозору методику розрахунку, це дасть позитивний ефект; якщо ні — закон ризикує стати джерелом нових конфліктів та локальної нестабільності.

Поради — що робити вже зараз. Для громадян: слідкуйте за рішеннями місцевих рад і робіть запити про бюджетне забезпечення делегованих повноважень; долучайтеся до громадських слухань. Для місцевих рад і ОТГ: проводьте аудит поточних повноважень, готуйте обґрунтування витрат і сценарії делегування, укріплюйте бухгалтерію та систему звітності; почніть підготовку навчання персоналу. Для МСП: проаналізуйте, які послуги/дозволи можуть перейти на місця, і підготуйте план адаптації до різних місцевих правил; беріть участь у консультаціях. Для великого бізнесу: оцініть ризики регіонального розрізнення регулювання, перегляньте договори та комплаєнс-процедури. Усі: фіксуйте випадки тиску або неадекватного фінансування — це база для судових або публічних позовів.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 06.02.2026Надано для ознайомлення
  • 05.02.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 30.01.2026Передано на розгляд керівництву
  • 30.01.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот