← Повернутися

Проект Закону про внесення змін до статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення можливості касаційного оскарження судових рішень в частині розстрочення / відстрочення їх виконання

14407 · 29.01.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписано
Помірно позитивнийРейтинг: +15

Простими словами — державна ініціатива дати право касаційного оскарження ухвал про відстрочення/розстрочку виконання рішень: навіщо, кому вигідно і які ризики для бізнесу й держави.

Рейтинг впливу на суспільство

-100-500+50+100
Рейтинг: +15
Помірно позитивний
Помірно позитивний

Як читати рейтинг:

Від -100 до +100 - рейтинг впливу законопроекту на суспільство

+100 до +30 - позитивний вплив (добре для людей та бізнесу)

-10 до +30 - помірний або нейтральний вплив

-100 до -30 - негативний вплив (може зашкодити)

0 - нейтральний вплив, без значних змін

Емоційно: здається, що держава нарешті чулa: рішення про відстрочку або розстрочку виконання знову можуть бути предметом касації — і це змінить баланс між захистом прав і ризиком затягування виконання.

Що хочуть змінити і навіщо: пропонують доповнити перелік ухвал апеляції, що підлягають касації, інклюзивно — ухвали щодо відстрочки/розстрочки виконання рішень, зміну способу або порядку їх виконання. Мета формальна і зрозуміла: усунути «юридичну невизначеність», захистити право на повний судовий захист (касацію) у частині рішень, що стосуються строків та способів виконання.

Практична логіка і можливі наслідки: типова для процесуальних реформ — розширення доступу до касації підвищує контроль за судовою практикою, але автоматично дає сторонам інструмент для продовження процесу стягнення. У практиці це означатиме: більше касаційних скарг у справах про виконання, потенційні відтермінування примусового виконання, необхідність для судів Supreme Court (касації) розглядати питання про допустимість таких скарг і їх підстави. Водночас без додаткових обмежень це може перетворитись на інструмент зловживання — зловживати будуть ті, хто зацікавлений у гальмуванні виконання (боржники, контрагенти, пов’язані особи).

  • Вигоди: посилення права на судовий захист; уніфікація судової практики щодо правил відстрочення/розстрочки; правова визначеність для сторін, які хочуть оскаржити відмову в послабленні умов виконання.
  • Ризики / втрати: збільшення навантаження на касаційну інстанцію; затримки у фактичному виконанні рішень (особливо у спорах про гроші); підвищення транзакційних витрат для кредиторів (час, адвокати, забезпечення); можливість тактичних щедрих заяв про відстрочку/розстрочку як спосіб відтягнути виконання.
  • Наслідки для МСП: особливо болючі — МСП як кредитори ризикують довше не отримувати гроші; як боржники отримують додатковий шанс уникнути миттєвого примусового виконання, але й ризик витрат на додаткові процедури.
  • Наслідки для великого бізнесу: великі гравці краще закриті від ризиків затримок (мають ресурси), але загальне збільшення судових процедур підвищить невизначеність по дебіторці.
  • Корупційні ризики та зловживання: помірні — відкритість додаткових касаційних інстанцій створює більше точок впливу (за рахунок відтермінувань, формування «потрібних» правових позицій). Без чітких критеріїв допустимості касації ризик зростає.
  • Прямі та непрямі витрати: формально — без бюджетних витрат, але фактично — зростання судових витрат, витрати сторін, економічні втрати від затримок виконання рішень.
  • Кого торкнеться: кредитори, стягувачі, боржники, особливо учасники господарських спорів із питаннями платежів або реорганізації виконання; також суди та адвокати.
  • Коли та як запрацює: норми набирають чинності наступного дня після опублікування; на практиці — зростання касаційних скарг відразу, але суттєвий ефект проявиться протягом кількох місяців, коли касація сформулює підходи до допустимості і наслідків таких скарг.

Висновок: загалом ініціатива корисна з погляду захисту права на судовий захист і правової визначеності — але без супровідних запобіжників вона ризикує посилити практику зволікання виконання рішень. Тому це «плюс з умовами»: крок у бік гарантій справедливого розгляду, але одночасно потенційно шкідливий для швидкості та ефективності виконання судових рішень.

Поради — що робити вже зараз: кредиторам і постачальникам: переглянути механізми забезпечення виконання договорів (банківські гарантії, застави, штрафні умови), відкоригувати процеси роботи з простроченнями; готувати пакет доказів на випадок касації, просити в апеляції про невідкладні забезпечувальні заходи (стягнення або арешт активів). Боржникам: зважити, чи варто використовувати касацію як тактику затягування — це може вартувати дорожче; готувати обґрунтовані клопотання про розстрочку з реальними платіжними планами. МСП: звернутися за юридичною допомогою для аналізу ризиків і внесення змін до договорів. А юристам і профспільнотам — наполягати під час доопрацювання законопроєкту на запобіжниках: чіткі критерії допустимості касації (питання права, а не фактів), обмеження щодо автоматичного призупинення виконання, вимогу забезпечення апеляційних/касаційних скарг задля уникнення зловживань.

Народне голосування

Реєстрація не обов'язкова. Ваша думка важлива!

Дати та стан проходження

  • 02.02.2026Надано для ознайомлення
  • 30.01.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 29.01.2026Передано на розгляд керівництву
  • 29.01.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот