Коротко та відверто: держава пропонує тимчасово змінити правила роботи місцевих рад, щоб вони не зупинилися через мобілізацію, від'їзд чи дострокове припинення повноважень депутатів під час воєнного стану. Це — спроба зберегти управління громадами, але з серйозними ризиками для місцевої демократії і прозорості.
Що саме пропонують і навіщо:
1) Тимчасово (під час воєнного стану і ще 6 місяців після) змінюється критерій «повноважності» ради: відтепер за основу береться не загальний штат (теоретична чисельність депутата), а фактична кількість діючих депутатів, повноваження яких не припинено. Мета — забезпечити кворум і прийняття рішень, коли частина депутатів вибула (мобілізація, переселення, інші підстави).
2) Для рад, де вибори 2020 року відбулись за мажоритарною системою у багатомандатних округах, знижуються пороги для процедур: сесію можна скликати від 1/3 депутатів; повноважною сесію вважають за участі більше половини фактично діючих депутатів; створення тимчасових контрольних комісій вважається прийнятним при голосуванні 1/3; кандидатуру секретаря можуть вносити половина депутатів. Загальна логіка — зробити роботу ради технічно можливою навіть за ураженого кадрового складу.
3) Посилюється роль міського/сільського голови: голова може зупинити рішення ради на 5 днів і подати зауваження; рада повинна повторно розглянути за два тижні, а для остаточного підтвердження потрібні 2/3 складу ради. Одночасно пропонують механізм дострокового припинення повноважень голови та інші процедури з підвищеними голосуваннями.
4) Вносяться зміни до Закону про правовий режим воєнного стану: військові адміністрації можуть створюватися також у тих громадах, де внаслідок дострокового припинення повноважень депутатів до складу ради входить менше половини депутатів — тобто заміна органів місцевого самоврядування на військові адміністрації стає конкретнішою підставою.
5) Депутатів, мобілізованих на службу, частково звільняють від деяких норм щодо обов'язкової участі та звітування; місцеві ради в умовах безпеки зможуть самі визначати спосіб звітності та оприлюднення інформації.
- Вигоди: забезпечення безперервності місцевого управління; запобігання правовому вакууму в громадах; менше процедурних зупинок для місцевих сервісів (соцвиплати, комунальні послуги); оперативність прийняття рішень у кризі.
- Ризики/Втрати: послаблення місцевої демократії і представницького контролю; можливість прийняття рішень невеликою когортою депутатів або під контролем окремих груп; значне розширення підстав для введення військових адміністрацій — ризик фактичної заміни місцевої влади.
- Для громадян: плюси — органи влади продовжать працювати; мінуси — зростає ризик непрозорих рішень, зниження контролю за місцевими бюджетами і послугами.
- Для МСП: короткостроково — вигода від безперервності прийняття рішень (дозволи, тарифи); середньо/довгостроково — ризик непередбачуваних рішень або призупинення контрактів при переході під військові адміністрації.
- Для великого бізнесу: залежно від зв'язків з місцевою владою — або можливість пролонгації договорів, або ризик політичних рішень без конкурентних процедур.
- Корупційні ризики: збільшуються: низькі пороги для створення комісій (1/3), зміни правил звітування без зовнішнього контролю, швидке формування рішень меншістю — усе це відкриває можливості для зловживань.
- Прямі та непрямі витрати: прямі бюджетні витрати мінімальні; але зростуть правові витрати (оскарження рішень), інвестиційна невизначеність, витрати бізнесу на адаптацію до нових рішень ради чи військової адміністрації.
- Кого торкнеться: насамперед сільські/селищні громади та міста, де 2020 року обирали депутатів-мажоритарників (приблизно 785 рад і понад 17 тис. мандатів, вибраних за цією системою) — саме вони отримують ці тимчасові правила.
- Коли та як запрацює: норми діють з дня публікації і працюють увесь період воєнного стану + 6 місяців після його скасування; практично — ради мають у місяць привести свої акти у відповідність, а військові адміністрації можуть створюватися при зниженні числа депутатів нижче половини.
Висновок (просто): законопроєкт виправданий потребою зберегти управління громадами в умовах війни, але він дає значні важелі, які можуть використовуватися для обмеження місцевої демократії та концентрації влади. На практиці це «менше зло» при гострому дефіциті кадрів, але дуже небезпечне як модель на тривалий термін без додаткових запобіжників.
Поради — що робити вже зараз:
1) Місцевим радам: невідкладно ухвалити прозорі внутрішні процедури (публічні протоколи, відеозапис сесій, чіткі правила дистанційної участі), щоб тимчасові правила не перетворилися на інструмент непрозорих рішень.
2) Громадянам і активістам: вимагайте публікації всіх рішень, протоколів і фінансових звітів; контролюйте процедуру створення тимчасових комісій і пересвідчуйтеся, що рішення ухвалюються у відкритому режимі.
3) Бізнесу (МСП і великим компаніям): фіксуйте всі договори та дозволи, готуйте юридичні подушки на випадок змін у владних структурах; тримайте контакти з місцевою владою та громадськими об’єднаннями.
4) Правозахисникам і міжнародним партнерам: вимагайте чітких процедур перевірки підстав для створення військових адміністрацій та доступу до інформації про такі рішення.
5) Усі: документуйте випадки потенційних зловживань — це матеріал для оскаржень і публічного тиску.