Емоційний вступ: Це не дрібна технічна поправка — мова про порядок отримання виплат, від яких залежать щоденні потреби вразливих дітей і людей з інвалідністю. Одна фраза в законі може означати додаткові місяці бюрократії або збережений дохід для родини.
Що держава хоче змінити і навіщо: Ініціатива формально не змінює суми чи право на виплати — вона чітко прописує, що одночасне призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства відбувається «на підставі подання окремих заяв та документів». Мета — усунути правову невизначеність, узгодити норму з позицією Верховного Суду і зробити процес передбачуваним для органів соцзахисту.
- Вигоди: більша правова визначеність для адміністраторів; менше спірних судових справ про «автоматичне» призначення; зрозумілий порядок документообігу.
- Ризики і втрати: додатковий адміністративний бар'єр для найвразливіших (дорослих осіб з інвалідністю з дитинства, дітей); ризик пропущених виплат через брак інформації або спроможності подати дві заяви; відстрочка виплат і непрямі витрати для сімей; поява ринку «посередників» і збільшення корупційних ризиків; додаткове навантаження на місцеві органи соцзахисту.
- Кого це торкнеться: насамперед діти з інвалідністю та особи з інвалідністю з дитинства, їхні батьки і законні представники; органи соцзахисту, Пенсійний фонд/відповідні органи, місцева влада.
- Вплив на бізнес: малі і великі підприємства безпосередньо не постраждають; непрямі ефекти мінімальні (адміністративні витрати у місцевій владі, потенційні замовлення IT-рішень для подачі заяв).
- Фінанси та корупція: бюджетних витрат практично немає, але для сімей — додаткові часові та іноді фінансові витрати; вимога двох заяв створює простір для зловживань і появи «платних допоможників».
Короткий висновок: Технічно виправдана й логічно обґрунтована зміна (узгодження з практикою ВС) — але на практиці вона посилює адміністративний тиск на вразливі категорії. Без супутніх гарантій доступності та автоматичного інформування це скоріше погіршить ситуацію для частини отримувачів.
Що робити вже зараз (поради для людей і для держави):
Для отримувачів і родин: готувати дві окремі заяви одночасно, збирати й копіювати всі потрібні документи, подавати через електронні сервіси (якщо є) або надсилати рекомендованим листом/через ЦНАП; фіксувати дати подачі й вимагати письмової відповіді; у разі відмови — негайно звертатись до місцевого відділу соцзахисту або до безоплатної правової допомоги.
Для громадських організацій і депутатів: домагатися внесення в доопрацьований текст механізму обміну інформацією між Пенсійним фондом і органами соцзахисту, опції «спільної/єдиної заяви», або обов'язку органу самостійно інформувати людину про наявні права.
Для адміністрації: під час розробки підзаконних актів (Мінсоц, Кабмін) закласти прості процедурні механізми сповіщення, популяризації права та безоплатної допомоги при подачі заяв; контролювати, щоб нові правила не створювали додаткових платних посередницьких послуг.