Коротко і чесно: держава хоче дати Пенсійному фонду право перевіряти, чи правильно нараховують і сплачують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування за окремі нотаріально оформлені операції — і прямо отримувати від нотаріусів довідки про суми договорів.
Що пропонують змінити і навіщо. Законопроєкт формально робить три речі: (1) у Законі «Про нотаріат» дозволяє нотаріусам за 10 робочих днів надавати під печаткою органів інформацію про суми нотаріально посвідчених договорів на вимогу ПФУ (на рівні вже існуючих запитів податкових органів); (2) у Законі про збір чітко прописує, що контроль за повнотою нарахування й сплати цього збору покладається на Пенсійний фонд України та його територіальні органи; (3) у Законі про загальнообов’язкове пенсійне страхування доповнює перелік обов’язків Виконавчої дирекції ПФУ пунктом про такий контроль.
Офіційна мотивація — виконати рекомендації Рахункової палати і закріпити відповідальність ПФУ за збір за певними кодами бюджету, щоб підвищити надходження до бюджету Пенсійного фонду.
- Вигоди: підвищення прозорості і (теоретично) надходжень до пенсійного фонду; чітка відповідальність контрольного органу (менше «сірих зон» між податковими органами і ПФУ); можливість виявляти невраховані операції, що дасть додаткові ресурси для виплат пенсій.
- Ризики і втрати: порушення нотаріальної таємниці і приватності сторін договорів (хоча доступ обмежено службовим запитом, ризики витоку даних існують); додаткове адміністративне навантаження на нотаріусів (обробка запитів, відповіді в 10 робочих днів), що може уповільнити нотаріальні операції і підвищити витрати для громадян; для малого бізнесу — ризик перевірок, донарахувань і штрафів, які б’ють по грошовому потоку; для великого бізнесу — додаткові витрати на супровід операцій і ризик подвійного контролю (ПФУ і податкова), якщо координація не буде налагоджена; потенційні зловживання ПФУ (вибіркові запити, тиск через запити на довідки) за відсутності чітких процедур та запитів із мотивуванням; непрямі витрати — судові спори, аудит, зростання цін на нотаріальні послуги, уповільнення ринку нерухомості та корпоративних угод; ризик корупції при відсутності ефективних логів запитів і аналітики (хто, коли, з якою метою запросив інформацію).
- Кого зачепить: нотаріуси (обов’язок готувати довідки), покупці/продавці нерухомості, сторони кредитних і заставних договорів, юристи, бухгалтерія підприємств, МСП (через чутливість грошового потоку), банки — опосередковано (взаємодія в питаннях реєстрації та контролю).
- Прямі й непрямі витрати: хоча в пояснювальній записці вказано, що додаткових бюджетних видатків немає, на практиці з’являться витрати на: розробку процедур і IT для обміну даними ПФУ, навчання персоналу, збільшення штату у територіальних органах ПФУ, ресурси нотаріусів на підготовку довідок, юридичний супровід і оскарження донарахувань. МСП не матимуть значних прямих платежів відразу, але можуть зазнати втрат через штрафи/затримки.
- Коли почне діяти: норми набирають чинності на наступний день після опублікування; уряд і відомства мають 3 місяці на приведення підзаконних актів у відповідність, після чого контроль може реально активізуватися.
Чіткий висновок: ідея — логічна: закріпити відповідальність ПФУ і дати йому інструменти перевірки, щоб зменшити недоплатну частину збору. Проте на практиці це багато в чому залежатиме від процедур захисту даних, взаємодії з податковими органами і від механізмів контролю самого ПФУ. Без додаткових гарантій щодо прозорості запитів, логування дій, чітких критеріїв обрання операцій для перевірки і механізмів оскарження — реальний ризик надмірних перевірок, корупційних практик і затримок у роботі нотаріусів та бізнесу. Тому загалом — невеликий плюс для суспільства в частині наповнення фонду, але значні ризики для бізнес-клімату і приватності, якщо не ввести супровідні запобіжники.
Що робити вже зараз (практичні поради):
1) Нотаріусам: підготуйте шаблони внутрішніх процедур на випадок запиту ПФУ, налагодьте журнал запитів/відповідей, перевірте чи є технічна можливість видавати довідки в установлені 10 робочих днів, обговоріть з асоціацією обсяг і формат інформації.
2) МСП і бухгалтерії: проведьте аудит останніх нотаріально підтверджених операцій, перевірте наявність резервів на можливі донарахування, узгодьте з юристом правильність визначення бази збору за типами операцій.
3) Великому бізнесу і банкам: узгодьте канали взаємодії з ПФУ і податковими органами, підготуйте стандартизовані відповіді, щоб уникнути подвійних вимог і затримок транзакцій.
4) Громадянам: перед великими операціями (купівля/продаж нерухомості, оформлення застав) уточнюйте у нотаріуса можливі наслідки по збору й наявність документів, що підтверджують сплату або звільнення.
5) Уповноваженим органам: наполягайте на правилах доступу до даних, логуванні кожного запиту, строках зберігання і можливості оскарження — без цього ризики зловживань високі.
Якщо коротко — готуйтесь: перевірте документи, відкладіть резерви, оновіть процедури і порадьтеся з консультантом. І не забувайте контролювати, як саме Пенсійний фонд почне використовувати свої нові повноваження.