Це не просто податкове «прощення» — це прискорення постачання техніки для фронту й одночасно виклик державному контролю.
Суть ініціативи проста: розширити перелік товарів, операції з ввезення та постачання яких тимчасово звільняються від ПДВ під час воєнного стану або заходів із забезпечення безпеки. Законопроєкт знімає межу «без озброєння» для безпілотних літальних апаратів і додає до пільгових позицій окремі комплектуючі та прилади (зокрема акумулятори — код 8507, пускові установки — код 8805, розширює позиції 8806/8807, додає наземні станції та радіоапаратуру дистанційного керування — підкатегорія 8526 92 00 90 та ін.).
Мета — знизити ціну на дрони і комплектуючі, пришвидшити постачання у ЗСУ та інші оборонні формування, полегшити роботу благодійних організацій і держпідприємств оборонно-промислового комплексу. Норми набирають чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має місяць для підготовки підзаконних актів.
- Вигоди: прискорення поставок та зниження кінцевої ціни для замовників оборонної техніки; стимул для вітчизняних виробників комплектуючих; полегшення логістики благодійної допомоги.
- Втрати для бюджету: тимчасове скорочення надходжень від ПДВ — розмір залежатиме від обсягів імпорту та продажів, але ефект може бути матеріальним при масових закупівлях.
- Позитив для МСП: шанс зайти в ланцюжок постачання (акумулятори, дрібні комплектуючі), але великі гравці можуть поглинути ці ринки, якщо матимуть виробничі потужності й зв’язки з військовими замовниками.
- Позитив для великого бізнесу: державні та пов’язані з державною сферою підприємства отримують конкурентну перевагу; швидкий ринок збуту для ОПК.
- Ризики зловживань: підвищується ризик фіктивних «сертифікатів кінцевого споживача», обхід експортно-імпортного контролю і перепродаж пільгових товарів на цивільний ринок або за кордон; корупційні ризики при розподілі пільг і при затвердженні підзаконних актів Кабміну.
- Адміністраторські проблеми: необхідні чіткі форми сертифікатів, реєстри одержувачів та митні процедури; без них пільга працюватиме погано й породжуватиме судові спори та перевірки.
- Хто зачепить найбільше: оборонні формування, благодійні організації, ОПК, постачальники комплектуючих; кінцеві громадяни — опосередковано через якість і швидкість постачань.
- Терміни реалізації: формально — дуже швидко (з дня після публікації), фактично — залежно від швидкості Кабміну у випуску пояснювальних актів і формальностей (сертифікати, порядок визнання кінцевого споживача).
Висновок: загалом ініціатива корисна для обороноздатності — вона зменшує бар’єри і робить постачання швидшим. Проте без жорстких механізмів контролю вона створює реальні корупційні й фіскальні ризики, а також ризик непередбачуваної торгівлі подвійного призначення.
Поради, що робити вже зараз: підприємцям — перевірити класифікацію товарів за УКТ ЗЕД, підготувати належну документацію (контракти, сертифікати кінцевого споживача), погодити схеми постачання з юридичним та митним радником; благодійним організаціям і волонтерам — погоджувати постачання з Міноборони або іншими уповноваженими структурами, вести прозорий облік; органам влади — в терміновому порядку прописати у підзаконних актах чіткі вимоги до сертифікації кінцевого споживача, реєстрації партій і процедур контролю, а також механізми повернення пільги у випадку виявлення зловживань; громадянам — очікувати доступності техніки й одночасно вимагати прозорості витрат і звітності від благодійних фондів.