Коротко і по-бутовому: державі подобається ідея — більше підтримки для ветеранського бізнесу, але спосіб реалізації може створити і додаткові переваги, і нові проблеми. Читати далі треба уважно, бо змін багато і вони торкаються власності, спадку, грошей і самоврядування.
Що саме пропонують змінити і навіщо:
1) Порогова частка власності ветерана у бізнесі знижується з 100% до 60% — мета: полегшити залучення інвестицій, менеджменту, партнерів. Наслідок: ветерани зможуть зберегти контроль, але більше сторонніх власників з’явиться у структурах.
2) Ветеранські підприємці зможуть отримувати одночасно кілька видів державної фінансової підтримки — мета: реальна фінансова допомога «під один капот», але зростає навантаження на облік та ризик подвійного фінансування схожих програм.
3) Статус ветеранського суб’єкта виведено з-під часових обмежень (припинення «через 5 років» вилучено) — це дає довшу правову передбачуваність для бізнесу.
4) Ввели механізм спадкування права на набуття статусу: у разі смерті/оголошення безвісно відсутнім право переходить до пережившого подружжя або одного з батьків за умов, що спадкоємець зареєстрований як ФОП або самозайнятий і встигне оформити статус у шестимісячний строк після закінчення строку прийняття спадщини. Також корпоративна частка ветерана переходить до спадкоємця без згоди інших учасників.
5) Розширюється державна підтримка: резервована квота держзамовлень для ветеранських підприємств підвищується з 5% до 15%; частка фінансування програм підтримки підприємництва, яка має йти ветеранським суб’єктам, зростає з 10% до 25%.
6) Створюється новий інститут — Національна Рада ветеранського підприємництва як самоврядна недержавна організація, членами якої автоматично стають усі ветеранські суб’єкти. З’їзд обирає керівництво, встановлює членські внески, має право на підприємницьку діяльність і може отримувати добровільні внески, у тому числі від нерезидентів та іноземних урядів.
Чому це роблять: офіційні цілі — краще інтегрувати ветеранів у економіку, спростити доступ до ресурсів і забезпечити спадкоємність бізнесу. Політично — показати державну підтримку та створити структуру лобіювання інтересів ветеранського бізнесу.
- Вигоди: кращий доступ до держконтрактів і грошей; можливість залучити інвестора/менеджера без втрати контролю (порог 60%); сталіший статус для ветеранів і їхніх сімей через спадкування; централізоване представництво інтересів у формі Нацради.
- Ризики: примусове членство й автоматичне включення в одну організацію — ризик захоплення елітою та встановлення членських внесків; можливість зовнішнього впливу через іноземне фінансування Нацради; передача часток без згоди інших учасників — конфлікти всередині компаній; посилення державних преференцій у закупівлях може спровокувати зміни ринку й корупційні схеми при розподілі 15% контрактів.
- Втрати / додаткові витрати: адміністративне навантаження на реєстри і контролюючі органи; витрати бізнесу на підготовку до участі у резервованих контрактах; можливі судові спори через примусовий перехід часток та виключення учасників, якщо спадкоємець не вступив у строк.
Оцінка впливу для різних груп:
Громадяни (ветерани та родини): реально більше шансів зберегти економічну спадщину та доступ до держпідтримки; треба уважно працювати з документами спадщини.
Малий та середній бізнес (ветеранські МСП): отримують важливі преференції і збільшення ресурсів — шанс на зростання, але зростають і вимоги до прозорості та участі у внутрішніх самоврядних органах.
Великий бізнес: втрата частини ринку в секторі держзакупівель (15% резерву) — стимул для партнерств або субпідрядів; незначні прямі фінансові навантаження, але нові бізнес-правила на ринку.
Корупційні ризики: зростають у двох площинах — розподіл резервованих контрактів і контроль над Нацрадою (членські внески, доступ до зовнішніх грантів). Прозорість, скринінг донорів і правила внутрішнього аудиту Нацради — критично важливі запобіжники.
Коли і як це запрацює на практиці: закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має привести підзаконні акти у відповідність протягом 2 місяців — отже практична імплементація займе від кількох місяців до року (реєстри, Положення про Нацраду, порядок спадкування тощо).
Чіткий висновок: проєкт має реальні соціально-економічні переваги для ветеранів (доступ до ринку, захист спадщини, більше ресурсів). Але без жорстких правил прозорості й урахування захисту меншості він відкриває шлях до захоплення повноважень і корупційних схем. Тому оцінка — помірно позитивна за умови запровадження додаткових гарантій контролю (оціночний баланс: +15).
Що робити вже зараз (поради):
1) Ветеранам: перегляньте структуру власності бізнесу — якщо плануєте вводити партнерів, зберігайте контроль над ключовими рішеннями умовами статуту; оформіть заповіти та інші документи для чіткої спадкоємності; підготуйте ФОП/реєстрацію самозайнятості для можливих спадкоємців.
2) МСП і юрособам: підготуйте документи для участі у резервованих закупівлях; оновіть договори між учасниками з урахуванням можливих сценаріїв переходу часток; закладіть у бюджет можливі витрати на участь у Нацраді (членські внески) та аудит.
3) Громадським організаціям і журналістам: слідкуйте за процесом створення Національної Ради — вимагайте прозорі правила обрання органів, порядок фінансування і публічні звіти про надходження (особливо іноземні внески).
4) Державі/законодавцям: наполягати на прозорих механізмах контролю за Нацрадою, обмеженнях щодо впливу донорів, процедурах запобігання конфліктам інтересів і чітких правилах у випадках переходу корпоративних прав.
І наостанок — не забудьте переглянути документи, підготувати спадкові форми та налагодити контакти з юристом.