Емоційний вступ. Держава фактично перекроює правила гри у сфері культури: під приводом воєнних викликів центральна влада концентрує важелі управління музейним фондом, посилює контроль над видавничим обігом і отримує розширені повноваження щодо релігійних організацій та археологічної спадщини. Це не просто технічні зміни — вони вплинуть на повсякденну роботу музеїв, видавців, археологів, релігійних громад і місцевих бюджетів.
Що саме держава хоче змінити і навіщо. Коротко по суті:
Централізація музейної політики. Повноваження з ведення переліку музеїв, електронного (централізованого) обліку Музейного фонду та прийняття рішень по переміщенню фондів зосереджуються в одному центральному органі, який «реалізує політику у сфері музейної справи». Паралельно верифікують реставраторів — право проводити консервацію/реставрацію держчастини Музейного фонду отримає лише атестований художник-реставратор (або закордонні профільні заклади).
Евакуація і депозитарії. У разі воєнного стану евакуація Музейного фонду стає обов’язковою; вводяться депозитарії — спеціалізовані заклади/підрозділи для тимчасового зберігання, реставрації, консервації. Положення про депозитарії та порядок переміщення регламентує Кабмін і центральний орган.
Тимчасове вивезення і санкції. Закон дозволяє тимчасове вивезення культурних цінностей для зберігання під час евакуації (зняття обмеження строку перебування у митному режимі під час воєнного стану). Культурні цінності, вилучені або стягнуті в дохід держави за санкціями, не підлягають реалізації і передаються закладам культури для зберігання.
Археологія і містобудування. Запроваджують обов'язкові археологічні розвідки/розкопки на пам’яткових/археологічних територіях до початку будівництва, а також чіткий порядок поводження із повністю дослідженими антропологічними рештками (захоронення, фіксація, пам’ятні знаки). Вноситься відповідальність місцевих рад на витрати поховання таких решток.
Видавнича сфера й електронна торгівля. Розширюють поняття «розповсюдження» (включно з публічною пропозицією у мережі), вводять обмеження щодо учасників з держави-агресора та Білорусі, вимагають додаткової інформації при онлайн-продажу книг. Дозволи на ввезення/розповсюдження для продукції «держави-агресора» деталізуються; посилюється адміністративний контроль та швидкість реагування.
Релігійні організації та припинення діяльності. Деталізується судовий та виконавчий порядок припинення релігійних організацій, чітко врегульовано формування ліквідаційних комісій, розпорядження майном (передача у держвласність у разі припинення за порушення законів).
- Вигоди: кращий захист культурних цінностей під час воєнного стану (обов’язкова евакуація, депозитарії); централізований електронний облік полегшить відстеження фондів; правове врегулювання археології дає інвестору прогнозованість; уточнення процедури із релігійними організаціями закриває прогалини, що використовувалися зловмисниками; швидше реагування на антиукраїнський контент у видавничій сфері.
- Ризики і втрати: сильна концентрація повноважень у центрі — ризик чиновницьких зловживань; місцеві бюджети отримують додаткові витрати (захоронення решток, утримання депозитаріїв); реставратори та музеї витратять час і гроші на сертифікацію, обладнання депозитаріїв; ризик затримок або політизованих рішень при передачі / затримці фондів; для малого бізнесу у видавничому секторі — додаткові вимоги та верифікація онлайн-магазинів, що підвищить адміністративні витрати; ризик непрозорого розпорядження конфіскованими цінностями, якщо не буде жорсткого контролю.
- Кого торкнеться: музеї (державні, комунальні, при закладах), реставратори, археологи, забудовники, книгорозповсюджувачі та інтернет-магазини, релігійні громади, місцеві адміністрації. Набере чинності з дня після опублікування; Кабмін має 6 місяців на підзаконні акти — отже, практична реалізація почнеться поетапно впродовж півроку-півтора.
Висновок. У сукупності ініціатива — переважно про захист культурних цінностей і національної безпеки. Це позитивно для збереження фондів та інформаційного простору, але водночас створює помітні ризики централізації влади, додаткових фінансових навантажень на місцеві бюджети і можливих зловживань, якщо контроль і публічність процедур не будуть посилені. Загалом — крок у правильному напрямку з великою умовою: потрібні чіткі, прозорі підзаконні акти та незалежний нагляд.
Практичні поради — що робити вже зараз. Музеям: оновити та оцифрувати інвентар, підготувати плани евакуації та договори з можливими депозитаріями; реставраторам: готувати документи для атестації; місцевим бюджетам: передбачити резерв на поховання антропологічних решток і роль у депозитаріях; забудовникам і девелоперам: закладати археологічні розвідки у проєкти та графіки робіт; книгорозповсюджувачам і платформам: привести онлайн-каталоги у відповідність до нових вимог і підготувати документи щодо походження товару; релігійним громадам: перевірити статутні документи й майнові питання, підготуватися до судових процедур. Усі: моніторити підзаконні акти Кабміну в піврічний строк після ухвалення.