Емоційно: держава знову ставить на захист землі — але робить це підозріло жорстко й вибірково.
Про що йдеться простими словами: пропонують доповнити статтю 130 Земельного кодексу нормою: особи, які набули українське громадянство у спрощеному порядку (за новим законом про громадянство), не зможуть купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення після набуття громадянства і впродовж 15 років після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування; Кабмін отримує 3 місяці на приведення підзаконних актів у відповідність і прийняття необхідних правил.
Навіщо це роблять: офіційна мета — захист національних інтересів і продовольчої безпеки, обмеження доступу іноземного капіталу до ринку сільгоспземель у період підвищеного ризику (війна і період після неї). Законодавці побоюються, що спрощена процедура надання громадянства відкриває шлях для швидкого входу іноземців у власність української землі.
- Вигоди для громадян і держави: короткостроково — додатковий захист від масових купівель землею осіб з подвійним громадянством; політичний ефект — демонстрація жорсткої позиції з питань національної безпеки; дрібні фермери можуть отримати тимчасовий захист від конкуренції з багатим іноземним капіталом.
- Втрати для громадян: дискримінація частини нових громадян (особливо тих, хто повертається чи інвестує), обмеження їхніх майнових прав і інвестиційних можливостей; падіння привабливості повернення діаспори.
- Наслідки для МСП (малих і середніх фермерів): можуть отримати захист від прямих покупок іноземців, але втратять частину доходів від потенційного продажу землі; додаткова бюрократія при перевірці покупців.
- Наслідки для великого бізнесу: іноземно-зв'язані агрохолдинги і інвестори втратять частину опцій щодо прямого придбання землі через фізичних осіб; імовірний приріст схем обходу (структурування через юридичні особи, номінальні власники).
- Ризики корупції та зловживань: підвищена спокуса для схем з номіналами (купівля через українських «фіктивних» громадян), підробки відомостей про спосіб набуття громадянства, тиск на держреєстри; зросте роль нотаріусів і реєстраторів у потенційних зловживаннях.
- Прямі й непрямі витрати: адміністрування (перевірки, інтеграція реєстрів громадянства й реєстру прав на нерухомість), судові спори за порушені права власності, втрачені інвестиції в сільське господарство, зниження ліквідності ринку землі й можливе уповільнення модернізації агросектору.
- Кого саме торкнеться: фізичні особи, які набули громадянство України у спрощеному порядку (включно з тими, хто вже отримав його зараз або отримає найближчим часом), продавці земельних паїв, нотаріуси, державні реєстратори, потенційні інвестори з перелічених у постанові країн.
- Коли й як норми запрацюють у практиці: формально — з дня, наступного за публікацією закону; практично — Кабмін має 3 місяці на приведення підзаконних актів; реальна ефективність залежатиме від інтеграції реєстрів громадянства й реєстру прав на землю, контролю за номіналами і судової практики. «П’ятнадцять років» відраховуються від припинення чи скасування воєнного стану, що робить строк довготривалим і потенційно невизначеним.
Висновок (добре чи погано для суспільства): ініціатива має виправдану мету — підвищити захищеність ринку землі в умовах війни — але її інструмент надто грубий і створює більше проблем, ніж вирішує. Вона дискримінує певну категорію нових громадян, підриває довіру інвесторів і підвищує ризики для правової визначеності та антикорупційного нагляду. Тобто політично зрозуміло, але юридично й економічно сумнівно.
Поради: що робити вже зараз — для різних учасників ринку:
1) Для осіб, які набули (або планують набути) громадянство у спрощеному порядку: не плануйте прямі покупки сільгоспземлі — замість цього розглядайте легальні альтернативи (довгострокова оренда, інвестиції у переробку, партнерства з українськими власниками) і звертайтеся за юридичною консультацією перед будь-якими операціями.
2) Для дрібних фермерів і власників паїв: зафіксуйте документи, не піддавайтеся на тиск щодо термінового продажу; вимагайте прозорості від покупців і перевіряйте їхній статус через нотаріуса/реєстраторів.
3) Для бізнесу і великих гравців: перегляньте структури власності, підготуйте антикризові сценарії і юридичні доповіді щодо ризиків номіналів; плануйте інвестиції в активи, які не прив’язані виключно до права власності на землю.
4) Для держави та депутатів: звузити критерії застосування обмеження, чітко визначити поняття «спрощене набуття», посилити механізми протидії номінальним схемам, передбачити перегляд ефектів обмеження через 3–5 років і розробити прозору процедуру контролю в реєстрах.