Емоційний вступ. Це закон про виживання бізнесу під час війни — але ціна за «виживання» платитиме найвразливіша сторона: працівники. Проєкт дає роботодавцям майже повну «подушку без відповідальності» там, де йдуть бої або є тимчасова окупація.
Що хочуть змінити і навіщо. Депутати пропонують доповнити Закон про організацію трудових відносин під час воєнного стану статтею 17 і внести суміжні правки в КЗпП, закони про охорону праці, зайнятість, військовий облік та соцзахист інвалідів. Головні новації:
- роботодавці, зареєстровані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих, звільняються на період таких подій від виконання багатьох норм трудового та охорони праці (режим праці й відпочинку, розслідування нещасних випадків, атестації робочих місць, обов’язкові медогляди, кадровий облік, норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю тощо);
- роботодавцю дозволяється призупиняти трудові договори та звільняти працівників, чиї робочі місця опинилися на тимчасово окупованій території (включно з ретроспективним застосуванням);
- звільнення роботодавців від відповідальності (адміністр., фінанс., кримінал) за порушення сплати зарплат, неведення документації та інші обов’язки у визначені періоди;
- призупинення планових і позапланових перевірок Держпраці; встановлення механізмів спрощеного повідомлення про втрату кадрових документів та можливість відновлення їх пізніше (6 місяців після деокупації або перереєстрації).
Мета законопроєкту — зменшити адміністративний тиск на бізнес у найнебезпечніших зонах, полегшити перереєстрацію та відновлення діяльності після деокупації. Але логіка «звільнити від зобов’язань, щоб бізнес не збанкрутував» має серйозні побічні ефекти.
- Вигоди: для роботодавців — швидке зняття регуляторних тягарів, менше штрафів і перевірок; спрощена можливість перереєстрації та відновлення діяльності; економія ресурсів держконтролю в небезпечних зонах; стимул для юридичного збереження бізнесу і активів під час війни.
- Ризики: для працівників — втрата захисту: невиплачені зарплати, відсутність оплати відпусток і страхового стажу, вимушені звільнення без належних гарантій; масове зменшення соціальних внесків (пенсії, соцзабезпечення), зростання навантаження на держсоцдопомогу; велика зона для зловживань і шахрайства (роботодавці можуть маніпулювати датами, місцезнаходженням, відомостями про територію); ризики корупції при адмініструванні переліку територій та при оформленні «повідомлень» про втрату документів.
- Втрати: державні доходи — короткострокове падіння (менше податків і внесків); довготривалі — слабша пенсійна база, підвищений ризик безробіття в деокупованих регіонах; соціальна напруга внаслідок масових звільнень і невиплат.
Кого і коли зачепить на практиці. Безпосередньо — працівників і підприємства, зареєстровані на територіях, що внесені до офіційного переліку Кабміну як «активні бойові дії» або «тимчасово окуповані». Частини норм набувають дії з моменту включення території до переліку; деякі положення застосовуються ретроспективно (зокрема щодо звільнень), інші — зберігають силу до деокупації і ще 6 місяців для відновлення документів. Формально закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням — отже юридичні наслідки можуть бути практично миттєвими.
Оцінка: добре це чи погано для суспільства? Зміни частково виправдані як надзвичайний механізм для екстреного «розв’язування рук» бізнесу у зонах високого ризику. Але в нинішній редакції баланс зміщено в бік захисту роботодавця та економії держресурсів за рахунок захисту працівників. Без додаткових запобіжників (гарантій виплат, прозорих процедур, жорсткої відповідальності за зловживання) цей закон створює системні ризики — соціальні і фіскальні. Отже: ідея має сенс; реалізація — небезпечна для працівників і державних фінансів.
Що робити вже зараз (поради). Працівникам: фіксуйте всі повідомлення роботодавця електронною поштою та SMS, зберігайте зарплатні виписки, звертайтесь до профспілок та правозахисних організацій; у випадку звільнення вимагайте наказ і скаргу до Держпраці (можливо майбутні норми обмежать підстави оскарження — дійте негайно). МСП: цифровізуйте кадрові та платіжні документи, створюйте резервні копії (хмарні сховища), документуйте неможливість доступу до об’єктів, готуйте план перереєстрації на контрольовану територію. Великому бізнесу: розробіть прозорі внутрішні процедури призупинення/звільнення з доказовою базою, незалежні аудити рішень, забезпечте відновлення кадрових відомостей і виплат після деокупації; мінімізуйте ризик репутаційних втрат. Державі/депутатам: передбачити корективи — чіткі критерії для застосування звільнень і призупинень, механізм моніторингу з боку незалежних органів, санкції за зловживання, гарантії виплат працівникам (резервні фонди або держкомпенсації) та прозоре адміністрування переліку територій.