Це призначення може змінити гру з державним майном — швидко і на користь або ж на шкоду державі та дрібному бізнесу.
Що саме держава намагається зробити: призначити Наталуху Дмитра Андрійовича Головою Фонду державного майна України. Фонд керує продажем, орендою й управлінням державного майна, готує приватизацію держпідприємств, проводить аукціони та формує політику управління активами. Мета таких призначень зазвичай двояка: прискорити приватизацію й реалізацію активів (погоджено з урядовою стратегією або вимогами МВФ) та закріпити політичний контроль над процесом — аби ключові активи опинилися в руках «своїх» або щоб прибрати опонентів.
- Вигоди: можливе прискорення процедур приватизації і розблокування торгів, скорочення бюрократії у продажах, оновлення менеджменту у збиткових підприємствах; для частини інвесторів — шанс на прозорі аукціони й нові інвестиційні можливості; для держави — потенційне зростання надходжень у бюджет, якщо конкуренція на торгах реальна.
- Ризики і втрати для громадян: якщо процес буде політизовано — ризик продажу активів за заниженими цінами, втрата стратегічних підприємств, скорочення робочих місць у разі швидкої приватизації без умов збереження персоналу; непрямі витрати — втрата майбутніх дивідендів державних компаній.
- Наслідки для МСП: позитив — можливість придбати малі об’єкти за доступними цінами; негатив — якщо великі гравці отримають преференції, дрібний бізнес опиниться у нерівних умовах, а регіональні підприємства можуть бути «змелені» консолідацією активів.
- Наслідки для великого бізнесу: для частини олігарічних чи пов’язаних структур — шанс отримати вигідні активи через закриті домовленості; для чесних міжнародних інвесторів — підвищена невизначеність і ризик політичного втручання у конкурси.
- Ризики корупції та зловживань: високі — Фонд оперує великими активами і грошима; контроль над процедурами відбору, оцінки й аукціонами дає можливості для змов, заниження оцінок, маніпуляцій з умовами конкурсу та селективних відмов.
- Прямі й непрямі витрати: прямі — можливі втрати держбюджету від недооцінених продажів, витрати на судові спори та оскарження рішень; непрямі — втрата довіри інвесторів, падіння вартості держпакетів, соціальні виплати через скорочення робочих місць.
- Кого це торкнеться: працівників і керівництва держпідприємств, потенційних покупців на аукціонах (МСП і великий бізнес), платників податків, регіональні громади, інвесторів і міжнародних партнерів.
- Коли і як запрацює на практиці: призначення дає новій очільниці/очільнику повноваження негайно — перші кадрові зміни, зміни в стратегії приватизації та запуск аукціонів можуть початися впродовж тижнів–місяців; великі угоди реалізуються протягом кількох місяців-року, а їх наслідки — довше.
Висновок: сама по собі ця кадрова зміна може бути як корисною (якщо призначення спрямоване на професійну реформу Фонду і підвищення прозорості), так і небезпечною (якщо це інструмент політичного розподілу активів). Наразі ризик неправомірних привілеїв і втрат для суспільства перевищує очікувані позитиви, якщо не буде чіткої прозорості й незалежного контролю.
Що робити вже зараз: вимагати публічних прозорих планів приватизації та графіків аукціонів; перевіряти декларації і зв’язки нової голови/нового голови; наполягати на відкритих конкурсах із залученням міжнародних оцінщиків; бізнесу — підготувати альтернативні сценарії (участь у відкритих торгах, юридичні запобіжники); громадянам — стежити за умовами продажу та звертатись до громадських організацій за допомогою у моніторингу.