Коротко і відверто: держава хоче швидко наповнити арсенал інструментів для відновлення електропостачання — гроші з резервного фонду, пальне для генераторів і фізичний резерв трансформаторів та іншого критичного обладнання.
Що саме пропонують змінити і навіщо. Постанова звертається до Кабміну з вимогою невідкладно виділити з резервного фонду кошти Києву, Дніпру, Дніпропетровській, Запорізькій та Київській областям на закупівлю додаткових трансформаторних підстанцій, супутнього обладнання і пального для генераторів критичної інфраструктури та комунальних об’єктів. Також уряд просять створити в державному матеріальному резерві запас трансформаторних підстанцій та іншого обладнання для енергозабезпечення. Формально — строк звіту перед Верховною Радою — місяць, постанова набирає чинності одразу.
Чому це роблять. Масовані удари по енергетичній інфраструктурі створили ризик тривалих відключень і техногенних аварій. Ідея проста: мати на запасі обладнання і пальне, щоб швидше відновлювати живлення і мінімізувати загрозу для життя людей та роботи критичних об’єктів.
- Вигоди / ризики / втрати: вигоди — скорочення часу відновлення енергопостачання; можливість оперативно замінювати пошкоджені підстанції; забезпечення генераторного резерву для лікарень, водоканалів, теплоцентралей; стимул до розвитку виробництва трансформаторів в Україні та укладання рамкових договорів на швидке постачання. Ризики — високий тиск на резервний фонд бюджету і відтягування коштів від інших кризових потреб; корупційні ризики при прискорених закупівлях (позачергові тендери, одноосібні угоди, завищення цін); логістичні та зберіганні проблеми (підстанції важкі, потребують сховищ і охорони); технічні ризики — нестача кваліфікованого монтажу й сервісу, довгі терміни виготовлення нових трансформаторів (згадувані 5–8 місяців); непрямі витрати — обслуговування резерву, страхування, затрати на охорону і транспортування. Втрати для суспільства можливі, якщо закупівлі проведуть неефективно: платежі без результату, збої через невідповідність обладнання місцевим мережам, втрати через корупційні схеми. Кого торкнеться — перш за все мешканці та критичні служби в постраждалих областях, місцеві бюджети, енергетичні підприємства, постачальники обладнання та логістики. Коли запрацює на практиці — пальне та прості генераторні рішення можуть бути видані швидко (дні‑тижні), але створення фізичного резерву трансформаторів та їх монтаж — питання місяців; тому комбіновані заходи (паливо + тимчасові мобільні підстанції + довгостроковий резерв) будуть критичними.
Оцінка: добре чи погано для суспільства? Ідея — правильна й навіть необхідна: накопичення резервних потужностей і пальне рятує життя та економіку під час атак. Проблема — в реалізації. Якщо уряд використає процедури прозорих закупівель, забезпечить кластерну логістику і контроль за зберіганням та обслуговуванням, це значно зміцнить стійкість. Якщо ж почнуться поспішні непрозорі закупівлі та розподіл «на коліні», вигоди перетворяться на дорогий і неефективний піар із високим корупційним ризиком.
Практичні поради — що робити вже зараз: для громадян: підготуйте мінімальні запаси (медикаменти, теплий одяг, батарейки), дізнайтесь у місцевій ОТГ, де облаштовані автономні пункти (лікарні, укриття), зареєструйте вразливих родичів у соцслужбах; для малого та середнього бізнесу: перевірте контракти на альтернативні джерела живлення, укладіть рамкові договори з локальними сервісними компаніями на монтаж і оренду генераторів, документуйте витрати для компенсацій; для великого бізнесу й енергетиків: погодьте участь у логістичних ланцюгах, запропонуйте відкриті тендери на виробництво/ремонт трансформаторів, інвестуйте в мобільні та модульні рішення; для депутатів та громадських організацій: вимагайте публічності закупівель (онлайн-реєстри, звіти кожні 48–72 години), незалежний аудит використання коштів, кримінальна відповідальність за зловживання під час надзвичайних закупівель. Державі — паралельно запускати програму підготовки монтажних бригад і сертифікації запасного обладнання, шукати міжнародні рамкові угоди й заводські лізинги, щоб скоротити час очікування на виробництво.