Емоційний вступ. Нарешті хтось вирішив обмежити «кредитний апетит» деяких небанківських позичальників — з 1% денної ставки до 0,274%. Для багатьох позичальників це може стати ковтком повітря, але для ринку — серія складних побічних ефектів.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива пропонує змінити частину п’яту статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»: максимальна денна процентна ставка знижується з 1% до 0,274%. У пояснювальній записці це обґрунтовується бажанням обмежити надмірно високі витрати позичальників (365% річних при ставці 1%/день) і привести норму ближче до соціальних та цивільно-правових принципів захисту слабкої сторони договору. 0,274%/день ≈ 100% річних — тобто законодавець націлюється зробити ринок менш «хижацьким», залишаючи певну маржу для ризикового кредитування.
- Вигоди: реальне зниження граничних витрат для споживачів, зменшення ризику «зав‘язаних» на кабальні кредити людей; політичний і суспільний сигнал про захист споживача; скорочення обсягів прострочень у частині надвисоких кредитів.
- Ризики та втрати для громадян: зниження доступності швидких мікрокредитів для найбільш ризикових позичальників; підвищення прихованих комісій і одноразових платежів як способу обходу обмеження; можливе збільшення позик «чорного ринку».
- Наслідки для МСП (небанківські кредитори, МФО): суттєве звуження прибутковості бізнес-моделей, необхідність перегляду тарифів, скорочення портфелів або вихід з ринку; витрати на перезапуск продуктів (перерахунок договорів, ІТ-адаптація, юридичні зміни).
- Наслідки для великого бізнесу (банки, фінгрупи): більша конкуренція на безпечніших продуктів, можливе зростання якості портфеля; великі гравці зможуть поглинути частину ринку, що підвищує концентрацію.
- Ризики корупції та зловживань: спокуса для агентів кредитодавців та посередників впроваджувати приховані платежі, штучні страхування, додаткові «адміністративні» збори; тиск на реєстраторів/нотаріусів у випадку потреби формалізувати нові види послуг.
- Прямі й непрямі витрати: одноразові витрати бізнесу на перехід (юридична, ІТ, маркетинг), потенційні втрати доходів від зменшення обсягів кредитування; для держави — мінімальні прямі бюджетні витрати, але можливі соціальні витрати, якщо позичальники втратять доступ до фінансування.
- Кого торкнеться: найбільше — позичальники найвищого ризику і МФО/небанківські кредитори; банки постраждають менше, великі гравці можуть консолідувати ринок.
- Коли і як запрацює: проєкт передбачає набрання чинності з дня, наступного за днем опублікування, тому ринок повинен буде швидко адаптуватися — ризик короткострокової нестабільності.
Чіткий висновок. Ініціатива в цілому позитивна для захисту прав позичальників: вона обмежує очевидно кабальні ставки і дає правову рамку для відповідального кредитування. Водночас без супровідних антикорупційних та регуляторних заходів є великий ризик, що ринок відреагує зниженням доступності кредитів, зростанням прихованих комісій або переходом частини попиту в «тінь». Отже, проєкт — правильний за ціллю, але неповний за засобами.
Що робити вже зараз. Позичальникам: перед підписанням договору уважно дивіться повну вартість кредиту, вимагайте розшифровку всіх комісій і строків; віддавайте перевагу кредиторам з прозорою історією та ліцензіями. Мікрокредитним компаніям і МСП: негайно провести аудит продуктів, моделювання прибутковості при новому ціновому ліміті, підготувати законні альтернативи (збільшення термінів, забезпечення, пакетні продукти), комунікувати з регулятором. Державі/регуляторам: одночасно вводити правила прозорої тарификації, заборону прихованих платежів, посилити нагляд та санкції, підтримати 금융 інклюзію для ризикових позичальників через соціальні програми або гарантії.